Два звіти к ключових проблем людства – в центрі уваги європейської преси.

Британська газета Guardian, коментуючи презентацію звіту про економічні наслідки глобального потепління, що його було підготовано на замовлення британського уряду, зазначає: “Катастрофа, пов’язана з глобальним потеплінням, має статися не в якомусь віддаленому майбутньому з науково-фантастичних книжок, а за нашого життя”. Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер сказав на презентації, що звіт дає вичерпні наукові докази: відсутність протидії кліматичним змінам матиме жахливі наслідки. Газета цитує британського лідера:

“Якщо не почнемо діяти вже тепер, ці катастрофічні наслідки буде вже неможливо відвернути”.

Згідно з документом, ціна нинішньої бездіяльності за кілька років виросте в п’ять разів порівняно до того, скільки коштували б заходи протидії сьогодні. Guardian пише, що самостійно Британія не в змозі вирішити цю глобальну проблему, і потрібні негайні скоординовані дії всесвітнього масштабу.

Французька Le Monde пише про іншу біду людства. Щорічний звіт ООН визначив, що 854 мільйони людей у світі нині недоїдають. Тобто їхній щоденний раціон становить менше, ніж 1900 калорій. Левова частка з них мешкає у країнах, що розвиваються. Становище не поліпшилося упродовж десяти років відтоді, як на саміті 1996 року з питань продовольства глави 180 країн світу поставили за мету до 2015 року вдвічі зменшити число голодуючих у світі.

Іспанська El Pais, коментуючи переобрання на другий президентський термін у Бразилії представника лівих сил Лули да Силви, зазначає, що нині президент набрав навіть більше голосів, ніж на виборах 2002 року. Коли його тріумф став очевидним, Лула виступив з обіцянкою, що протягом другої каденції Бразилія з держави, що розвивається, перетвориться у “розвинену державу”. Він сказав:

“Ми втомилися бути потугою, що народжується. Ми хочемо рости. Підвалини вже закладені. Тепер маємо працювати”.

Британська Times розповідає про московську виставку подарунків радянським лідерам від Леніна до Ґорбачова. Багато з експонатів раніше ніколи не виставлялися на показ. Виставку зібрав вчений Оксфордського університету Ніколай Сорін–Чайков разом з істориком з музеїв Кремля Ольгою Сосніною. Серед подарунків газета виокремлює телефон у формі серпа й молота, що вивищується над земною кулею. Апарат мав символізувати “гарячу лінію” до комуністичного майбуття. Це був подарунок польських робітників Сталіну до 70-річного ювілею 1949 року. Уривок з документального фільму, що демонструється на виставці, показує, як у 30 роках на партійному з’їзді Сталіну дарують рушницю, й він націлює її в зал. Наступного року більшість із присутніх там були знищені –так звані “чистки”. Серед експонатів, які зацікавили Times, є також профіль Леніна з чечевиці й барельєф Брежнєва, зроблений із цукру. Останній був подарунком самому Брежнєву з України.