95 років тому в селі Братишеві Тлумацького району, що на Івано-Франківщині, народився Григорій Крук. У майбутньому він став митцем, який змусив своєю творчістю цілий світ подивитись іншими очима на творення скульптури, витворивши свою неповторну пластику. Дотепер мистецтвознавці не можуть порівняти його авторську техніку хоча б з якимось іншим мистецьким явищем.
Григорій навчався у Станіславові, нинішньому Івано-Франківську, Львові, Кракові та Берліні. У Львові тоді ще учневі Григорієві Круку було доручено зробити фрагмент надгробного пам’ятника Іванові Франкові на Личаківському цвинтарі. З 1937 року Крук назавжди оселяється в Німеччині. У Берліні він закінчує найкращу на той час художню академію. З 1945 року постійно мешкає в Мюнхені. Уряд Баварії до кінця життя фінансує утримання майстерні Крука, у якій як підсумок творчості зібралося кілька сотень скульптур та тисячі рисунків. Його виставки відбувались у Нью-Йорку, Торонто, Римі, Парижі.
Виставку в Івано-Франківську організував мистецтвознавцеь Сергій Черній. Письменник та культуролог Тарас Прохасько зауважує: „Більшість свого життя він прожив у Німеччині, у Європі. І його скульптури набагато більше вплинули на світогляд європейців, аніж українців”. Григорій Крук, як відзначають мистецтвознавці, стоїть осібно від інших авангардистів ХХ століття. Його оригінальні скульптури переважно зображають постаті українських селян. Більшість з них чимось нагадують трипільських баб.
Неповторний стиль дали можливість Григорієві Круку стати митцем загальноєвропейського значення. Тарас Прохасько наголошує: „На жаль, в Україні творів Григорія Крука майже немає. І виставка в Івано-Франківському художньому музеї є страшенно лаконічною. Там представлена одна маленька скульптурка, яка є власністю музею, а також з приватних колекцій представлено два його рисунки”. Помер Григорій Крук 1988 року. Перелік його виставок та міжнародних нагород може вразити будь-яку уяву. Натомість на батьківщині про нього майже не знають. Директор школи Петро Боднарчук у його рідному селі вже кілька років поспіль збирає кошти на встановлення пам’ятника всесвітньо відомому митцеві.
Григорій навчався у Станіславові, нинішньому Івано-Франківську, Львові, Кракові та Берліні. У Львові тоді ще учневі Григорієві Круку було доручено зробити фрагмент надгробного пам’ятника Іванові Франкові на Личаківському цвинтарі. З 1937 року Крук назавжди оселяється в Німеччині. У Берліні він закінчує найкращу на той час художню академію. З 1945 року постійно мешкає в Мюнхені. Уряд Баварії до кінця життя фінансує утримання майстерні Крука, у якій як підсумок творчості зібралося кілька сотень скульптур та тисячі рисунків. Його виставки відбувались у Нью-Йорку, Торонто, Римі, Парижі.
Виставку в Івано-Франківську організував мистецтвознавцеь Сергій Черній. Письменник та культуролог Тарас Прохасько зауважує: „Більшість свого життя він прожив у Німеччині, у Європі. І його скульптури набагато більше вплинули на світогляд європейців, аніж українців”. Григорій Крук, як відзначають мистецтвознавці, стоїть осібно від інших авангардистів ХХ століття. Його оригінальні скульптури переважно зображають постаті українських селян. Більшість з них чимось нагадують трипільських баб.
Неповторний стиль дали можливість Григорієві Круку стати митцем загальноєвропейського значення. Тарас Прохасько наголошує: „На жаль, в Україні творів Григорія Крука майже немає. І виставка в Івано-Франківському художньому музеї є страшенно лаконічною. Там представлена одна маленька скульптурка, яка є власністю музею, а також з приватних колекцій представлено два його рисунки”. Помер Григорій Крук 1988 року. Перелік його виставок та міжнародних нагород може вразити будь-яку уяву. Натомість на батьківщині про нього майже не знають. Директор школи Петро Боднарчук у його рідному селі вже кілька років поспіль збирає кошти на встановлення пам’ятника всесвітньо відомому митцеві.