Учасники конференції.Сьогодні не розуміють пріоритетів України на зовнішній арені ні закордонні партнери, ні пересічні українці. За даними Центру Разумкова, нині 70% громадян України вважають, що Президент і Прем’єр проводять різні зовнішньополітичні курси. Те ж бачать за кордоном. “Існує запитання, чи Україна є передбачуваним партнером”, – зауважив директор Фонду ім. Еберта в Україні та Білорусі Стефан Хробот. Двобій Чалого і Грищенка
Соратники Віктора Ющенка посилаються на Конституцію, за якою Президент керує зовнішньою політикою, а радники Віктора Януковича радять їм не робити вигляд, що Конституційної реформи не було. Заступник голови Секретаріату Президента України Олександр Чалий порівняв парламент із композитором, який пише зовнішньополітичну музику, а Президента із диригентом, котрий може попросити тих, хто фальшивить, покинути оркестр. Він закликав уряд вчасно виконувати зовнішньополітичні укази Президента, інакше будуть санкції: “Українське законодавство дає можливість запитати у будь-якої посадової особи за невиконання директив. Як у сфері дисциплінарній, так і інших видів відповідальності, включно з політичною”.
Олександр Чалий зауважив, що під час візиту до Вашингтона у грудні Прем’єр буде обговорювати, крім економічних, також політичні питання, тому Президентові важливо знати, з чим Янукович зібрався за океан. І тут Чалий навів приклад Ющенка, який радився з урядом перед своїм недавнім візитом до Фінляндії.
Критика зачепила за живе радника Прем’єра, колишнього міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка. У розмові з Радіо Свобода він закликав соратників Президента менше давати вказівок і враховувати графік роботи уряду: “Уряд зацікавлений у тісній взаємодії, але має бути взаємодія двох думок. Одна з них представлена уявою, що можна просто давати накази, як це було при Кучмі. Інша вимагає узгодження попереднього. Скажімо, строки. У нас більшість рішень приймається на засіданні Кабміну, які проходять по певних днях. Це демократична процедура. Просто так комусь в Секретаріаті поставити дату і вважати, що це вже, так би мовити, закон, який має виконуватися незалежно від планів роботи, від тієї структури узгодження, підготовки рішень... Коли це поїздка робоча Прем’єр-міністра, який знає, що він намагається досягнути в плані наших національних інтересів у США, то, мабуть, не зовсім вдало давати йому, як це роблять, мабуть, мами малим дітям, папірець з тими завданнями, які він має виконати”.
На конференції звучала думка, що проблему розподілу повноважень між гілками влади допоможе розв”язати ухвалення нового закону про засади зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. Але навіть добрий документ не доможе, якщо немає політичної культури і, до того ж, грають амбіції, зазначали інші міжнародники. Також є загроза, що після кожних виборів нова правляча коаліція ухвалюватиме нові закони, що далі підриватиме імідж України за кордоном. А оскільки зовнішня політика тісно пов’язана зі внутрішньою, то навести порядок у владі міг би допомогти Конституційний Суд. Назад до багатовекторності?
Під час конференції також прозвучав заклик до зміни зовнішньополітичного курсу. Україна має повернутися до політики багатовекторності. Таку думку висловив секретар Комітету Верховної Ради у закордонних справах, член Партії регіонів Леонід Кожара. А в розмові з Радіо Свобода він так обґрунтував цю тезу: “Членство України ще не розглядається в європейських столицях. Тому Україна просто вимушена балансувати у нинішньому світі і розвивати свою зовнішню політику саме як політику багатовекторну, тому що ця політика приносить на цьому етапі найбільшу користь для нашого народу ”.
Багатовекторність була політикою колишнього Президента України Леоніда Кучми. Нинішнім офіційним курсом України є інтеграція до євроатлантичних структур. Керівник Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко проти повернення до старих часів: “Багатовекторність уже зарекомендувала себе як політика, яка призводить до різкого занепаду репутації держави внаслідок кризи довіри. Багатовекторність – це гарне слово, але насправді була флюгерність, була нещирість у зовнішній політиці. Тому нам не вірили ні в Москві, ні в Брюсселі, ні в Вашингтоні – ніде”.
Директор Інституту зовнішньої політики при МЗС України Григорій Перепелиця вважає, що антикризова коаліція та Партія регіонів зокрема далі визначаються: “Вони заблокували начебто рух України до НАТО цими брюссельськими заявами, об’явою областей вільними від НАТО, але дійсно реальної і вивіреної стратегії щодо головного вектора зовнішньої політики вони не мають”. Оглядачі вважають, що різноголосся зовнішньополітичних заяв вірогідно триватиме і надалі, поки на берегах Дніпра не зміниться розстановка політичних сил.