За різними оцінками у 30-ті роки від голоду загинуло від 7 до 10 мільйонів людей. А відлуння тієї трагедії позначається на українцях ще й досі, стверджують дослідники.
Сьогодні з самого ранку президент Віктор Ющенко разом із родиною взяв участь у панахиді за жертвами Голодомору 1932-33 років. Вона проходила у Софіївському соборі. А пізніше керівник держави заклав перший камінь Меморіалу жертв Голодомору. Президент закликав політиків бути консолідованими у визнанні Голодомору геноцидом українського народу. «Мені б дуже хотілося, щоб у темі Голодомору ми були консолідовані. Щоб ми ніколи не допустили ганьби вести дискусію відносно того, як це назвати».
Також президент взяв участь у закладанні калинової алеї у Києві. Її частину вже висадили минулого року. Тоді на пагорбі Слави з’явилося 300 калинових кущів. Цього року висадили ще кілька сотень. У цій акції брали участь як керівники держави, так і прості кияни, які сподіваються, що дерева приймуться і не дадуть наступним поколінням забути про велике горе народу.
Проте в самій Україні дотепер точаться суперечки про те, чи вважати події тих часів геноцидом.
Заступник начальника управління з питань закордонного українства Ярослав Баран каже: "Представники багатьох держав, коли до них звертаються з цього питання, висловлюють подив. Їх дивує, що в самій Україні досі не прийнято відповідного політичного акту і це питання сильно гальмує роботу.”
Через це не всі країни визнають геноцид. Чи не найскладнішою у світовому визнанні Голодомору геноцидом є позиція Росії: Голодомор там назвивають "так званим".
Сьогодні посол України в Росії назвав голодомор спільним лихом.
Олег Дьомін на панахиді за жертвами Голодомору в Москві заявив: "Я не кажу, що це лихо лише українців. Вмирали всі однаково. Це лихо спільне”.
Російські історики кажут, що Голодомор в Україні був потрібен сталінському режиму, щоб розчавити селянство. Вони становили потенційну загрозу, адже могли боротися проти режиму масово.
Сьогодні з самого ранку президент Віктор Ющенко разом із родиною взяв участь у панахиді за жертвами Голодомору 1932-33 років. Вона проходила у Софіївському соборі. А пізніше керівник держави заклав перший камінь Меморіалу жертв Голодомору. Президент закликав політиків бути консолідованими у визнанні Голодомору геноцидом українського народу. «Мені б дуже хотілося, щоб у темі Голодомору ми були консолідовані. Щоб ми ніколи не допустили ганьби вести дискусію відносно того, як це назвати».
Також президент взяв участь у закладанні калинової алеї у Києві. Її частину вже висадили минулого року. Тоді на пагорбі Слави з’явилося 300 калинових кущів. Цього року висадили ще кілька сотень. У цій акції брали участь як керівники держави, так і прості кияни, які сподіваються, що дерева приймуться і не дадуть наступним поколінням забути про велике горе народу.
Проте в самій Україні дотепер точаться суперечки про те, чи вважати події тих часів геноцидом.
Заступник начальника управління з питань закордонного українства Ярослав Баран каже: "Представники багатьох держав, коли до них звертаються з цього питання, висловлюють подив. Їх дивує, що в самій Україні досі не прийнято відповідного політичного акту і це питання сильно гальмує роботу.”
Через це не всі країни визнають геноцид. Чи не найскладнішою у світовому визнанні Голодомору геноцидом є позиція Росії: Голодомор там назвивають "так званим".
Сьогодні посол України в Росії назвав голодомор спільним лихом.
Олег Дьомін на панахиді за жертвами Голодомору в Москві заявив: "Я не кажу, що це лихо лише українців. Вмирали всі однаково. Це лихо спільне”.
Російські історики кажут, що Голодомор в Україні був потрібен сталінському режиму, щоб розчавити селянство. Вони становили потенційну загрозу, адже могли боротися проти режиму масово.