Крістіан Ваннест є депутатом від північного округу, членом парламентської юридичної комісії, головою робочої групи з поліції і права. Він – член пропрезидентської партії й однойменної фракції в Національній Асамблеї.
Це перший такий юридичний акт в Національній Асамблеї. В зареєстрованому документі Крістіан Ваннест зазначив: “Всесторонньо приховуваний аж до зникнення Радянського Союзу, Голодомор 1932-33 років в Україні є найжахливішим масовим злочином сталінського режиму... Це була найбільша національна катастрофа для України... “Житниця” СРСР стала цвинтарем голодуючих. Український геноцид залишається в колективній пам’яті людства”.
Яка ж різниця між “пропозицією закону” і “законопроектом”, поцікавилося Радіо Свобода у депутата.
Крістіан Ваннест: “Це дуже просто. “Пропозиція закону” – це парламентська ініціатива. Цей документ реєструється в одному з відділів Національної Асамблеї. А його обговорення в комісіях, відтак – у сесійній залі залежить від рішення фракції або урядового подання”.
Що підштовхнуло французького депутата ініціювати закон про визнання геноциду в Україні у 1932-33 роках?
Крістіан Ваннест: “До мене прийшов українець, який прояснив цей факт. Я вже дещо знав після прочитання праці “Чорна книга комунізму”, підготовленої групою авторів під керівництвом Стефана Куртуа”.
Крістіан Ваннест розповів, що були дві подібні ініціативи на рівні іншої палати французького парламенту, Сенату. Це було років 5-6 тому. Але після парламентських виборів 2002 року ці пропозиції закону стали недійсними. Саме тому, вважає депутат, треба енергійно підтримати поданий ним документ до наступних виборів.
Нещодавно в Національній Асамблеї зареєстрували ще одну пропозицію закону “Про національний день пам’яти жертв комунізму”.
Крістіан Ваннест: “Це ширший проект. Я знаю, що він покликається на Голодомор, організований комуністичним режимом проти українців, але він не спрямував свою пропозицію закону на тему українського геноциду”.
«Українське питання підносить менше труднощів, ніж вірменське...»
Радіо Свобода поцікавилося в Крістіана Ваннеста, якими є перспективи реалізації його законодавчої ініціативи, з огляду на тертя, котрі викликав проголосований закон про геноцид вірменів, а також несприйняття в такому визначенні української трагедії урядом Франції?
Крістіан Ваннест: “Певною мірою українське питання підносить менше труднощів, ніж вірменське, в силу того, що це викликає труднощі з конкретною державою, Туреччиною. Навпаки, в українському випадку ніхто не обстоює зв’язок між масовими вбивствами сталінського режиму і сьогоднішньою владою Росії”.
Депутат Національної Асамблеї Крістіан Ваннест висловив упевненість, що український парламент визнає Голодомор актом геноциду проти українців. Розмова з ним відбулася за кілька годин до ухвалення відповідного закону українськими депутатами.
Це перший такий юридичний акт в Національній Асамблеї. В зареєстрованому документі Крістіан Ваннест зазначив: “Всесторонньо приховуваний аж до зникнення Радянського Союзу, Голодомор 1932-33 років в Україні є найжахливішим масовим злочином сталінського режиму... Це була найбільша національна катастрофа для України... “Житниця” СРСР стала цвинтарем голодуючих. Український геноцид залишається в колективній пам’яті людства”.
Яка ж різниця між “пропозицією закону” і “законопроектом”, поцікавилося Радіо Свобода у депутата.
Крістіан Ваннест: “Це дуже просто. “Пропозиція закону” – це парламентська ініціатива. Цей документ реєструється в одному з відділів Національної Асамблеї. А його обговорення в комісіях, відтак – у сесійній залі залежить від рішення фракції або урядового подання”.
Що підштовхнуло французького депутата ініціювати закон про визнання геноциду в Україні у 1932-33 роках?
Крістіан Ваннест: “До мене прийшов українець, який прояснив цей факт. Я вже дещо знав після прочитання праці “Чорна книга комунізму”, підготовленої групою авторів під керівництвом Стефана Куртуа”.
Крістіан Ваннест розповів, що були дві подібні ініціативи на рівні іншої палати французького парламенту, Сенату. Це було років 5-6 тому. Але після парламентських виборів 2002 року ці пропозиції закону стали недійсними. Саме тому, вважає депутат, треба енергійно підтримати поданий ним документ до наступних виборів.
Нещодавно в Національній Асамблеї зареєстрували ще одну пропозицію закону “Про національний день пам’яти жертв комунізму”.
Крістіан Ваннест: “Це ширший проект. Я знаю, що він покликається на Голодомор, організований комуністичним режимом проти українців, але він не спрямував свою пропозицію закону на тему українського геноциду”.
«Українське питання підносить менше труднощів, ніж вірменське...»
Радіо Свобода поцікавилося в Крістіана Ваннеста, якими є перспективи реалізації його законодавчої ініціативи, з огляду на тертя, котрі викликав проголосований закон про геноцид вірменів, а також несприйняття в такому визначенні української трагедії урядом Франції?
Крістіан Ваннест: “Певною мірою українське питання підносить менше труднощів, ніж вірменське, в силу того, що це викликає труднощі з конкретною державою, Туреччиною. Навпаки, в українському випадку ніхто не обстоює зв’язок між масовими вбивствами сталінського режиму і сьогоднішньою владою Росії”.
Депутат Національної Асамблеї Крістіан Ваннест висловив упевненість, що український парламент визнає Голодомор актом геноциду проти українців. Розмова з ним відбулася за кілька годин до ухвалення відповідного закону українськими депутатами.