Київський національний університет імени Тараса Шевченка – єдиний вищий навчальний заклад в Україні, який готує фахівців з підводної археології і досліджує, спільно з Центром підводної археології, шельф Кримського півострова та акваторії Канівського і Кременчуцького водосховищ.
На презентації-виставці цьогорічних знахідок представлені амфори і керамічний посуд із затонулої в 13 столітті в Судацькій бухті генуезької галери. Cтарший науковий співробітник Шевченкового університету Сергій Зеленко розповів:
“Цього року знайдені нові амфори кількох типів. Ви можете бачити їх тут. Вони, практично, цілі, і їх непотрібно ні склеювати, ні реставрувати. Залишається перенести їх у зображення і публікувати. Крім того, ми знайшли кілька нових типів полив’яного посуду, що був на кораблі, і кілька монет, які дозволяють нам датувати другий корабель, візантійський. Він лежить поряд на дні, а затонув в 11 столітті”.
Фахівці з Києва співпрацюють з двома університетами з французького міста Ліона у рамках програми науково-технічного співробітництва “Дніпро”. Науковці з Ліона, з лабораторії археометрії та археології, досліджують хімічний склад керамічного посуду. Зведені аналізи, каже Сергій Зеленко, дадуть можливість встановити деталі трагедії понад 700-річної давности.
Виявили і рештки військового корабля 18 століття
Інша експедиція займалася науковою розвідкою ще одного затонулого корабля. Місце його загибелі – біля узбережжя Тарханкутського мису неподалік Севастополя. Це вже інша епоха, 18 століття, військовий лінійний корабель російського флоту.
Науковий співробітник Київського національного університету імени Тараса Шевченка Віктор Кобець повідомив:
“Він був побудований на верфі в Херсоні і робив перехід до Севастополя. Але дуже складні умови в нічний час переходу призвели до того, що він потрапив на скелю і штормовими хвилями був просто розламаний на дві частини. А уламки розкидало по всій бухті. Серед знахідок – залишки військового спорядження. Здебільшого, це ядра. Є також такелаж корабля. Ядра дозволяють стверджувати, що це був великий корабель, з великими 24-фунтовими гарматами”.
Археологічні трофеї доповнюють знахідки геологів
Хоча презентація-виставка має назву “Археологічні скарби Чорного моря”, на ній можна побачити й роботи геологів у Дністровському каньйоні. Раніше це були важкодоступні місця, і без альпіністського спорядження дослідити скелясті береги було неможливо. Після спорудження греблі до цих скель, яким 400 мільйонів років, можна підпливти човном. Геологічну експедицію, в якій були і грецькі фахівці, очолював доцент геологічного факультету Київського національного університету імени Тараса Шевченка Володимир Гриценко. Співпраця з греками продовжиться:
“Наступного року буде експедиція в Крим, де будемо досліджувати рештки грецьких міст і геологічні пам’ятки, пов’язані з цими містами і місцями”.
На презентації-виставці цьогорічних знахідок представлені амфори і керамічний посуд із затонулої в 13 столітті в Судацькій бухті генуезької галери. Cтарший науковий співробітник Шевченкового університету Сергій Зеленко розповів:
“Цього року знайдені нові амфори кількох типів. Ви можете бачити їх тут. Вони, практично, цілі, і їх непотрібно ні склеювати, ні реставрувати. Залишається перенести їх у зображення і публікувати. Крім того, ми знайшли кілька нових типів полив’яного посуду, що був на кораблі, і кілька монет, які дозволяють нам датувати другий корабель, візантійський. Він лежить поряд на дні, а затонув в 11 столітті”.
Фахівці з Києва співпрацюють з двома університетами з французького міста Ліона у рамках програми науково-технічного співробітництва “Дніпро”. Науковці з Ліона, з лабораторії археометрії та археології, досліджують хімічний склад керамічного посуду. Зведені аналізи, каже Сергій Зеленко, дадуть можливість встановити деталі трагедії понад 700-річної давности.
Виявили і рештки військового корабля 18 століття
Інша експедиція займалася науковою розвідкою ще одного затонулого корабля. Місце його загибелі – біля узбережжя Тарханкутського мису неподалік Севастополя. Це вже інша епоха, 18 століття, військовий лінійний корабель російського флоту.
Науковий співробітник Київського національного університету імени Тараса Шевченка Віктор Кобець повідомив:
“Він був побудований на верфі в Херсоні і робив перехід до Севастополя. Але дуже складні умови в нічний час переходу призвели до того, що він потрапив на скелю і штормовими хвилями був просто розламаний на дві частини. А уламки розкидало по всій бухті. Серед знахідок – залишки військового спорядження. Здебільшого, це ядра. Є також такелаж корабля. Ядра дозволяють стверджувати, що це був великий корабель, з великими 24-фунтовими гарматами”.
Археологічні трофеї доповнюють знахідки геологів
Хоча презентація-виставка має назву “Археологічні скарби Чорного моря”, на ній можна побачити й роботи геологів у Дністровському каньйоні. Раніше це були важкодоступні місця, і без альпіністського спорядження дослідити скелясті береги було неможливо. Після спорудження греблі до цих скель, яким 400 мільйонів років, можна підпливти човном. Геологічну експедицію, в якій були і грецькі фахівці, очолював доцент геологічного факультету Київського національного університету імени Тараса Шевченка Володимир Гриценко. Співпраця з греками продовжиться:
“Наступного року буде експедиція в Крим, де будемо досліджувати рештки грецьких міст і геологічні пам’ятки, пов’язані з цими містами і місцями”.