Десятимільйонний рух профспілки «Солідарність» у Польщі виник у серпні 1980 року внаслідок стихійних робітничих страйків. Уже тоді лідери профспілкового руху, на чолі якого стояв робітник із Ґданська Лех Валенса, побоювалися, що влада застосує проти них силу — так, як це було в Угорщині та Чехословаччині.
Свобода для поляків закінчилася вночі з 12 на 13 грудня 1981 року. Воєнний стан, на думку його ініціатора генерала Войцеха Ярузельського, захистив здобутки соціалізму в «народній Польщі». Профспілка «Солідарність» продовжувала свою діяльність у підпіллі.
Нині річницю воєнного стану Польща відзначає на державному рівні.
Що думають про події того часу очевидці? Говорить лідер «Солідарності», колишній президент Польщі Лех Валенса: «Знаєте, я не святкую роковин трагічних подій. Але через те, що брав у них участь, змушений про це говорити. Комуністична система вже тоді вичерпала можливості свого існування. Ми про це знали, комуністи — ні. Хоч деякі, розуміючи це, хотіли залишитися при владі. Тоді йшла серйозна боротьба, що припиняла існування однієї системи, а починала іншу».
Чи дійсно існувала в 1980-81 роках небезпека вторгнення до Польщі військ Варшавського договору? Засновник підпільних структур профспілки «Солідарність» Збіґнєв Буяк звертає увагу: «Коли генерал Ярузельський ухвалював рішення про воєнний стан, тоді ще жив Брежнєв. Саме він готував радянську систему до військового і цивільного конфлікту з усім світом».
На думку польських політологів, запровадження воєнного стану в Польщі довело країну до багаторічного політичного і економічного застою.
Однак внаслідок історичного компромісу на початку 1990-х років комуністи віддали владу опозиції.
Чи події періоду воєнного стану в Польщі 1981 року могли мати вплив на сучасну Україну? Говорить колишній лідер "Солідарності", нині голова громадської організації «Польсько-український форум» Хенрик Вуєц: «На мою думку, до певної міри ці події можна співвіднести з Помаранчевою революцією. Важливим було те, що в Україні весь народ одностайно виступив за демократію. З тим тепер мусить рахуватися кожна влада».
Свобода для поляків закінчилася вночі з 12 на 13 грудня 1981 року. Воєнний стан, на думку його ініціатора генерала Войцеха Ярузельського, захистив здобутки соціалізму в «народній Польщі». Профспілка «Солідарність» продовжувала свою діяльність у підпіллі.
Нині річницю воєнного стану Польща відзначає на державному рівні.
Що думають про події того часу очевидці? Говорить лідер «Солідарності», колишній президент Польщі Лех Валенса: «Знаєте, я не святкую роковин трагічних подій. Але через те, що брав у них участь, змушений про це говорити. Комуністична система вже тоді вичерпала можливості свого існування. Ми про це знали, комуністи — ні. Хоч деякі, розуміючи це, хотіли залишитися при владі. Тоді йшла серйозна боротьба, що припиняла існування однієї системи, а починала іншу».
Чи дійсно існувала в 1980-81 роках небезпека вторгнення до Польщі військ Варшавського договору? Засновник підпільних структур профспілки «Солідарність» Збіґнєв Буяк звертає увагу: «Коли генерал Ярузельський ухвалював рішення про воєнний стан, тоді ще жив Брежнєв. Саме він готував радянську систему до військового і цивільного конфлікту з усім світом».
На думку польських політологів, запровадження воєнного стану в Польщі довело країну до багаторічного політичного і економічного застою.
Однак внаслідок історичного компромісу на початку 1990-х років комуністи віддали владу опозиції.
Чи події періоду воєнного стану в Польщі 1981 року могли мати вплив на сучасну Україну? Говорить колишній лідер "Солідарності", нині голова громадської організації «Польсько-український форум» Хенрик Вуєц: «На мою думку, до певної міри ці події можна співвіднести з Помаранчевою революцією. Важливим було те, що в Україні весь народ одностайно виступив за демократію. З тим тепер мусить рахуватися кожна влада».