15 років тому – у січні 1992 – німці вперше отримали змогу зазирнути до архівів «штазі». На думку керівника Центру дослідження архівів колишньої служби безпеки НДР Маріанне Біртлер, такий крок допоміг значно покращити опрацювання минулого.
Приклад для інших країн
Крім того, як зауважила Біртлер, відкриття архівів стало прикладом для інших країн, що позбулися диктаторських режимів. Виступаючи в Берліні перед журналістами, Біртлер звернула увагу також на важливість доступу до документів заради збереження пам‘яті про злочини ендеерівського режиму, оскільки нині починають забувати про те, що в НДР були відсутні навіть елементарні свободи.
Маріанне Біртлер: «Що стосується цього питання, то тут архівні документи є справді цінним скарбом. Вони містять у собі численну кількість історій про те, за яких складних умов доводилося жити людям, починаючи від моменту заснування НДР, як важко було тоді чинити опір або хоча б просто намагатися зберігати порядність».
Керівник Центру дослідження архівів «штазі» нагадала також про суперечку, що раніше точилася навколо намірів відкрити архіви. Критики такого кроку побоювалися можливих переслідувань, ба навіть убивств заради помсти. «Сьогодні ми знаємо, що люди дуже розважливо обійшлися з відкритою інформацією», – зазначила Біртлер. За її словами, досі не відомо жодного факту, щоб жертви помстилися шпигунам, яких вдалося вивести на чисту воду.
Перевірка високопосадовців
Нещодавно в Німеччині внесли зміни до закону про архіви «штазі». Ці зміни передбачають подальшу обов‘язкову перевірку на зв‘язки зі «штазі» тих осіб, які претендують на керівні посади в громадських та державних установах. Віце-голова Бундестаґу Вольфґанґ Тірзе пояснив про що йдеться: «Члени уряду, депутати, політичні чиновники, керівники державних установ, судді, військовослужбовці вищих чинів, високопосадові спортивні функціонери, тренери – стосовно цього кола осіб громадяни повинні бути впевнені, що вони можуть їм довіряти, що їхньою довірою не зловживатимуть».
Тим часом пересічні німці й надалі ознайомлюються із особистими досьє, заведеними «штазі». Крім того, разом із Центром дослідження архівів «штазі» планують посилити роз‘яснювальну роботу в школах. Молоді розповідатимуть про те, що це означало – жити в умовах, коли кожен крок людини контролювали спецслужби.
Приклад для інших країн
Крім того, як зауважила Біртлер, відкриття архівів стало прикладом для інших країн, що позбулися диктаторських режимів. Виступаючи в Берліні перед журналістами, Біртлер звернула увагу також на важливість доступу до документів заради збереження пам‘яті про злочини ендеерівського режиму, оскільки нині починають забувати про те, що в НДР були відсутні навіть елементарні свободи.
Маріанне Біртлер: «Що стосується цього питання, то тут архівні документи є справді цінним скарбом. Вони містять у собі численну кількість історій про те, за яких складних умов доводилося жити людям, починаючи від моменту заснування НДР, як важко було тоді чинити опір або хоча б просто намагатися зберігати порядність».
Керівник Центру дослідження архівів «штазі» нагадала також про суперечку, що раніше точилася навколо намірів відкрити архіви. Критики такого кроку побоювалися можливих переслідувань, ба навіть убивств заради помсти. «Сьогодні ми знаємо, що люди дуже розважливо обійшлися з відкритою інформацією», – зазначила Біртлер. За її словами, досі не відомо жодного факту, щоб жертви помстилися шпигунам, яких вдалося вивести на чисту воду.
Перевірка високопосадовців
Нещодавно в Німеччині внесли зміни до закону про архіви «штазі». Ці зміни передбачають подальшу обов‘язкову перевірку на зв‘язки зі «штазі» тих осіб, які претендують на керівні посади в громадських та державних установах. Віце-голова Бундестаґу Вольфґанґ Тірзе пояснив про що йдеться: «Члени уряду, депутати, політичні чиновники, керівники державних установ, судді, військовослужбовці вищих чинів, високопосадові спортивні функціонери, тренери – стосовно цього кола осіб громадяни повинні бути впевнені, що вони можуть їм довіряти, що їхньою довірою не зловживатимуть».
Тим часом пересічні німці й надалі ознайомлюються із особистими досьє, заведеними «штазі». Крім того, разом із Центром дослідження архівів «штазі» планують посилити роз‘яснювальну роботу в школах. Молоді розповідатимуть про те, що це означало – жити в умовах, коли кожен крок людини контролювали спецслужби.