Дмитро Котляр, член Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, зазначив “Українській правді”, що закиди проти правил акредитації роблять стосовно одного положення правил, а саме — вимоги для незалежних журналістів подавати копію документа, який підтверджує професійний фах. Як вважає Дмитро Котляр, головне, що за правилами акредитації можливість відмови у ній взагалі не передбачена, бо це суперечило б закону про порядок висвітлення.
Будь-яка дозвільна система обмежує права журналістів, перешкоджає їхньому завданню доносити людям інформацію про діяльність влади – від Президента до глави найдрібнішого містечка. У цьому переконаний Валерій Синчак, активіст медіа-профспілки, організації фрілансерів (фрілансери – незалежні журналісти, котрі не перебувають у штаті того чи іншого видання).
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Минув місяць, як кримські журналісти відвоювали право працювати у парламенті автономії без незаконних обмежень. Тоді, на знак протесту проти нових, жорстких правил акредитації, представники мас-медіа бойкотували пленарне засідання сесії кримської Верховної Ради. Але у Симферопольській мерії з цього зробили свої висновки: один із заступників мера цілком офіційно запропонував не допускати на засідання міськради та міськвиконкому “необ’єктивних” журналістів. Детальніше про це розповідає кореспондент Радіо Свобода у Симферополі Володимир Притула.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Якщо у Британії ідеться про звичайний брифінг або прес-конференцію, часто може вистачити просто телефонного дзвінка журналіста,щоб потрапити на подію. Інша річ, коли мається на увазі прес-конференція прем’єр-міністра, каже кореспондент Радіо Свобода у Лондоні Олекса Семенченко. Однак і в цьому разі про наявність фахового диплома чи належність до профспілки мова не йде.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Ще якихось три-чотири роки тому влада в Україні була значно закритішою. “Фігури умовчання” серед можновладців, перекриття ефіру для певних коментарів, надумані відмови в акредитації...З цим зараз українські журналісти практично не стикаються. Але у діалозі між медіа та владою тертя виникають, вважає Наталія Лігачова, шеф-редактор інтернет-видання "Телекритика".
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
Будь-яка дозвільна система обмежує права журналістів, перешкоджає їхньому завданню доносити людям інформацію про діяльність влади – від Президента до глави найдрібнішого містечка. У цьому переконаний Валерій Синчак, активіст медіа-профспілки, організації фрілансерів (фрілансери – незалежні журналісти, котрі не перебувають у штаті того чи іншого видання).
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Минув місяць, як кримські журналісти відвоювали право працювати у парламенті автономії без незаконних обмежень. Тоді, на знак протесту проти нових, жорстких правил акредитації, представники мас-медіа бойкотували пленарне засідання сесії кримської Верховної Ради. Але у Симферопольській мерії з цього зробили свої висновки: один із заступників мера цілком офіційно запропонував не допускати на засідання міськради та міськвиконкому “необ’єктивних” журналістів. Детальніше про це розповідає кореспондент Радіо Свобода у Симферополі Володимир Притула.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Якщо у Британії ідеться про звичайний брифінг або прес-конференцію, часто може вистачити просто телефонного дзвінка журналіста,щоб потрапити на подію. Інша річ, коли мається на увазі прес-конференція прем’єр-міністра, каже кореспондент Радіо Свобода у Лондоні Олекса Семенченко. Однак і в цьому разі про наявність фахового диплома чи належність до профспілки мова не йде.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
Ще якихось три-чотири роки тому влада в Україні була значно закритішою. “Фігури умовчання” серед можновладців, перекриття ефіру для певних коментарів, надумані відмови в акредитації...З цим зараз українські журналісти практично не стикаються. Але у діалозі між медіа та владою тертя виникають, вважає Наталія Лігачова, шеф-редактор інтернет-видання "Телекритика".
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
