Імператив — це беззастережна, категорична вимога, веління, наказ. Імперативний — це такий, що вимагає беззастережного підпорядкування та виконання.
Імперативний мандат означає: якщо депутат пройшов за списком однієї політичної сили та перейшов до іншої фракції, він має бути позбавлений депутатського мандату.
Загальна логіка імперативу
На народних депутатів імперативний мандат поширюється з моменту останніх парламентських виборів, а відтепер він стосуватиметься і місцевих Рад.
Кандидат юридичних наук Микола Сірий в інтерв’ю Радіо Свобода пояснює: «Загальна логіка така: якщо депутат, якого обрано за списками певної політичної партії, не реалізує програму цієї партії в даній раді, не бере участі в роботі фракції, відмовляється бути членом цієї фракції, має бажання вийти із фракції чи перейти до іншої фракції, то це є підставою для виключення його зі списку і, відповідно, для позбавлення його даного мандату».
Тимошенко задоволена
Головна лобістка закону про імперативний мандат для місцевих депутатів Юлія Тимошенко вважає, що після ухвалення цього документу зрештою можна буде вести мову про відповідальність обранців перед їхніми політичними силами і людьми, які ці сили обирали.
«Після введення закону про пропорційні вибори, коли всі депутати, району, міста, області ідуть пропорційно за партійними списками, партія взяла на себе всю відповідальність за діяльність кожного депутата на кожному рівні рад. Але, на жаль, враховуючи, що система молода, перший раз використовується у житті України, то відповідальності депутатів перед партіями, а також перед суспільством практично не існує. По всій країні пішов процес корумпування депутатів місцевих рад. Мова йде про операції з землею, про операції з власністю, про створення бізнесу», — заявляє Тимошенко.
За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, імперативний мандат до депутатів місцевих рад може бути застосований уже зараз. «Якщо вони юридично оформили свій розрив з фракцією, до якої вони увійшли на підставі списку, за яким вони були обрані, звичайно, до них зараз можуть бути питання у керівників фракції», — зазначив Лавринович в інтерв’ю Радіо Свобода.
А «Регіонам» усе одно
Представники Партії регіонів не поспішають проголошувати, що Закон «Про імперативний мандат для депутатів місцевих рад» був їхнім подарунком БЮТові за підтримку у подоланні президентського вето на Закон «Про Кабінет Міністрів». Але вони визнають: їхній політичній силі узаконення імперативного мандату для місцевих Рад нічого не дає.
Тарас Чорновіл в інтерв’ю Радіо Свобода розповів: «Ми формували свої списки до органів місцевого самоврядування у той період, коли були в опозиції, і підходили до цього питання серйозно. З іншого боку, у той момент у списки Партії регіонів випадкові люди не дуже-то й напрошувалися. І тому у нас таких випадків, як переходи з фракції чи повне ігнорування позиції партії в органах місцевого самоврядування, поки що не виникає. Але ми погодилися на ухвалення цього закону як доповнення до Закону „Про опозицію“».
Що стосується депутатів Верховної Ради, то імперативний мандат для них діє від дня березневих виборів. Це встановлено Законом «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року.
Втім, жодного з депутатів, який голосував усупереч рішенню фракції або навіть був із фракції виключений, мандату не позбавили.
Імперативний мандат означає: якщо депутат пройшов за списком однієї політичної сили та перейшов до іншої фракції, він має бути позбавлений депутатського мандату.
Загальна логіка імперативу
На народних депутатів імперативний мандат поширюється з моменту останніх парламентських виборів, а відтепер він стосуватиметься і місцевих Рад.
Кандидат юридичних наук Микола Сірий в інтерв’ю Радіо Свобода пояснює: «Загальна логіка така: якщо депутат, якого обрано за списками певної політичної партії, не реалізує програму цієї партії в даній раді, не бере участі в роботі фракції, відмовляється бути членом цієї фракції, має бажання вийти із фракції чи перейти до іншої фракції, то це є підставою для виключення його зі списку і, відповідно, для позбавлення його даного мандату».
Тимошенко задоволена
Головна лобістка закону про імперативний мандат для місцевих депутатів Юлія Тимошенко вважає, що після ухвалення цього документу зрештою можна буде вести мову про відповідальність обранців перед їхніми політичними силами і людьми, які ці сили обирали.
«Після введення закону про пропорційні вибори, коли всі депутати, району, міста, області ідуть пропорційно за партійними списками, партія взяла на себе всю відповідальність за діяльність кожного депутата на кожному рівні рад. Але, на жаль, враховуючи, що система молода, перший раз використовується у житті України, то відповідальності депутатів перед партіями, а також перед суспільством практично не існує. По всій країні пішов процес корумпування депутатів місцевих рад. Мова йде про операції з землею, про операції з власністю, про створення бізнесу», — заявляє Тимошенко.
За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, імперативний мандат до депутатів місцевих рад може бути застосований уже зараз. «Якщо вони юридично оформили свій розрив з фракцією, до якої вони увійшли на підставі списку, за яким вони були обрані, звичайно, до них зараз можуть бути питання у керівників фракції», — зазначив Лавринович в інтерв’ю Радіо Свобода.
А «Регіонам» усе одно
Представники Партії регіонів не поспішають проголошувати, що Закон «Про імперативний мандат для депутатів місцевих рад» був їхнім подарунком БЮТові за підтримку у подоланні президентського вето на Закон «Про Кабінет Міністрів». Але вони визнають: їхній політичній силі узаконення імперативного мандату для місцевих Рад нічого не дає.
Тарас Чорновіл в інтерв’ю Радіо Свобода розповів: «Ми формували свої списки до органів місцевого самоврядування у той період, коли були в опозиції, і підходили до цього питання серйозно. З іншого боку, у той момент у списки Партії регіонів випадкові люди не дуже-то й напрошувалися. І тому у нас таких випадків, як переходи з фракції чи повне ігнорування позиції партії в органах місцевого самоврядування, поки що не виникає. Але ми погодилися на ухвалення цього закону як доповнення до Закону „Про опозицію“».
Що стосується депутатів Верховної Ради, то імперативний мандат для них діє від дня березневих виборів. Це встановлено Законом «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року.
Втім, жодного з депутатів, який голосував усупереч рішенню фракції або навіть був із фракції виключений, мандату не позбавили.
