Зміни до Закону стосуються, зокрема, принципів формування спостережних рад "Ексімбанку" та "Ощадбанку", які є державною власністю. Відповідно до парламентської ухвали квоти у радах банків між Президентом, Кабінетом міністрів та Верховною Радою розподіляються на пропорційній основі.
Квота Президента таким чином зменшується з семи до п’яти осіб. До цього зберігався паритет між Президентом та Верховною Радою.
Обмеження прав Президента
Аналітики одразу почали говорити про обмеження прав Президента. Адже члени спостережної ради від Кабміну і Верховної Ради, об’єднавшись, можуть формувати політику банку, не враховуючи позицію представників Президента.
На думку експерта Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталія Кравчука, відсутність системи противаг при формуванні спостережних рад державних банків може призвести до посилення напруженості в банківському секторі держави.
«Це залучення до діяльності банків якихось непрозорих схем, наприклад, або просто непродумані рішення, як-то надання ризикованих кредитів», — вважає Кравчук.
Політичне перетягування каната
Експерти також зазначають, що і в банківській сфері України розпочалось перетягування каната за участі різних політичних сил. Це не стимулюватиме розвиток української економіки, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
«Зміна влади не мала б відображатися у зміні спостережних рад банків. Держава ж не міняється зі зміною кольорів. У спостережних радах державних банків мали б бути, насамперед, спеціалісти банківської справи, вчені, які на пенсію пішли і знають, що таке банківська справа і які проявили себе як чесні люди, які здатні розуміти системні і національні інтереси», — каже Сугоняко.
Тим часом Віктор Ющенко заявив про намір оскаржити Закон «Про банки і банківську діяльність» у Конституційному Суді.
Хоча оглядачі висловлюють сумнів, що переобтяжений справами Конституційний суд швидко розгляне подання Президента, в його Секретаріаті на висновки суду очікують уже найближчим часом.
Квота Президента таким чином зменшується з семи до п’яти осіб. До цього зберігався паритет між Президентом та Верховною Радою.
Обмеження прав Президента
Аналітики одразу почали говорити про обмеження прав Президента. Адже члени спостережної ради від Кабміну і Верховної Ради, об’єднавшись, можуть формувати політику банку, не враховуючи позицію представників Президента.
На думку експерта Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталія Кравчука, відсутність системи противаг при формуванні спостережних рад державних банків може призвести до посилення напруженості в банківському секторі держави.
«Це залучення до діяльності банків якихось непрозорих схем, наприклад, або просто непродумані рішення, як-то надання ризикованих кредитів», — вважає Кравчук.
Політичне перетягування каната
Експерти також зазначають, що і в банківській сфері України розпочалось перетягування каната за участі різних політичних сил. Це не стимулюватиме розвиток української економіки, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
«Зміна влади не мала б відображатися у зміні спостережних рад банків. Держава ж не міняється зі зміною кольорів. У спостережних радах державних банків мали б бути, насамперед, спеціалісти банківської справи, вчені, які на пенсію пішли і знають, що таке банківська справа і які проявили себе як чесні люди, які здатні розуміти системні і національні інтереси», — каже Сугоняко.
Тим часом Віктор Ющенко заявив про намір оскаржити Закон «Про банки і банківську діяльність» у Конституційному Суді.
Хоча оглядачі висловлюють сумнів, що переобтяжений справами Конституційний суд швидко розгляне подання Президента, в його Секретаріаті на висновки суду очікують уже найближчим часом.
