
Діяти неквапливо – означає бути більш працездатним і менш нервовим?
„Жити розмірено і повільно – не значить бити байдики. Діяти неквапливо – означає бути більш працездатним і менш нервовим”, – таким є гасло італійської спілки „Мистецтво жити повільно”. Подібні настанови не є обов’язковими, це просто як вид гомеопатичних ліків, які варто приймати невеличкими порціями, бо корисно для нашого здоров’я.
„Час від часу зупиняти машину корисно для всіх. Також це (жити повільно) означає вміти вислуховувати інших, мати час, точніше знаходити час насолоджуватися природою – така ціла низка видів діяльності, необхідних для сповільнення темпів”, – говорить Карло Петріні, президент руху за повільне харчування Slow Food Internazionale.
Темп життя збільшується через зайву мороку на роботі
Фахівці вже давно дослідили, що темп нашого життя збільшується через зайву мороку на роботі: неефективні наради, постійні звіти і порожні розмови з колегами. Нарікання на взірець „у мене ні на що не вистачає часу ” – поширена скарга трудоголіків.
Не можна зупинити довколишній світ і зійти зі швидкісного потягу на станції „Повільність”. Натомість цілком реально пригальмувати час, бо час – то не тільки гроші, пояснює італійська спілка, час – то є наше життя, і сповільнити його ритм для насолоди можливо.
Відзначити День повільного стилю життя, може кожний, починаючи з маленьких вчинків. Наприклад, замість авто дістатися до роботи на трамваї – це буде перший крок до розміреного тобто кращого стилю життя. У Мілані на центральній вулиці 19 лютого діятимуть камери контролю за швидкістю пішоходів. Так званих порушників символічно штрафуватимуть і запрошуватимуть побути хвилину у спокої. Один болонський бізнесмен зобов’язався, повертаючись із роботи, не переступати поріг помешкання, допоки не порахує від 1 до 10 і навпаки.
Повзти як черепаха – не завжди кепсько?
„Оце диваки!” – скажете ви, адже багатьом такі ініціативи здаються безглуздими, а неквапливий ритм діяльності видається утопічним. У повсякденному житті ми прикуті до розкладів, розпорядків і термінів. Водночас... лише черепахи могли б розказати вам багато чого про дорогу, ніж би то зробили зайці, говорив філософ Халіль Джибран. Але повзти як черепаха – не завжди кепсько, бо ж недарма кажуть, тихіше їдеш – далі заїдеш.
Матеріали до теми:
Профілактика і методи подолання емоційного вигоряння. Внутрішня „тиха кімната”: спосіб відпочинку чи втеча від життя?