Ведучі: Кирило Булкін, Юлія Жмакіна(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Ордени, медалі і звання від імені Президента – це завжди привід для бурхливих дискусій. Щоправда, і від них суспільство може втомитися.
І все ж нагородження колишнього Генерального прокурора Михайла Потебенька орденом Ярослава Мудрого третього ступеня викликало зливу запитань.
Які принципи лежать в основі цього відзначення і не лише його? Це факт корупції чи не до кінця продуманий формальний жест? Чому відмовляються від нагород нагороджувані? Чому знецінюється значення державних нагород?
Юлія Жмакіна: Шановні гості, за що, на вашу думку, Віктор Ющенко нагородив колишнього Генпрокурора часів гучної справи не лише для України, а й для всього світу, справи журналіста Георгія Гонгадзе Михайла Потебенька? В’ячеслав Коваль: Я розумію, що це дуже цікаво, за що ж нагородив Потебенька Ющенко? Але цікавіше зараз було б, якби ми говорили про комунальні тарифи...
Юлія Жмакіна: Повірте, що ми щодня про це говоримо.
В’ячеслав Коваль: Я кажу від себе. Дайте мені сказати, а потім я буду відповідати на питання.
Це було б значно цікавіше для людей, бо люди чекають зарплат, а того, хто отримав орден.
За що нагородив Потебенька? Я не знаю. Я знаю порядок. Я знаю порадників, які радять, формують Президенту України Ющенку і формували Президенту України Кучмі...
Юлія Жмакіна: Це ті самі особи?
Василь Волга: Ні. Це комісія, яка створена ще в 2000 році указом Кучми. Називається комісія “Комісія державних нагород та геральдики”, яка складається з голови і 11 членів.
Зараз сформований, звісно, Президентом України Ющенком інший склад тієї комісії. І ця комісія попередньо розглядає всі подання, які надходять з держави. Бо є ще про порядок представлення до державних нагород теж указ президента Кучми.
Таким чином діє ця програма державних нагород. Тобто, Президенту України формують указ члени комісії, попередньо розглядаючи кандидатури, і потім дають на затвердження.
Юлія Жмакіна: Пане Коваль, я тільки дозволю Вам сказати, що, очевидно, у рейтингу інтересів українців не на першому місці ця тема. Очевидно, гарячіше – це зарплати. Але є факти, напевне, теж таки кричущі і визначальні.
Пане Волга, до Вас таке ж запитання. За що Віктор Ющенко нагородив Генпрокурора часів Кучми?
Василь Волга: Це виписано в указі Президента України, за він його нагородив. Там чорним по білому написано, що “за великі заслуги перед Батьківщиною”.
Кирило Булкін: Шановні гості, як ви вважаєте, це рішення було якимись радниками Президента України нав’язане, порекомендоване і доведене до того, щоб Президент його ухвалив, чи це все-таки рішення самого Президента України?
Василь Волга: Я взагалі не прибічник такої моделі, коли хтось розповідає про хорошого царя і погане оточення.
Якщо людина стає на ту чи іншу відповідальну посаду в країні, то вона бере на себе всю відповідальність за всі вчинки, в тому числі і своїх радників.
Це рішення повністю, на мою думку як громадянина України, є рішенням Президента України. Прочитайте: це указ Президента Ющенка. Підпис там стоїть не радників, не ще когось, стоїть підпис Ющенка. Напевне, Віктор Андрійович вирішив, що, дійсно, Михайло Потебенько має величезні заслуги перед Батьківщиною і заслуговує на нагороди і на всіляку шану.
Кирило Булкін: Пане Коваль, як Ви вважаєте, про що свідчить нагородження Потебенька: про корупцію у системі нагородження в Україні, про девальвацію державних нагород, про остаточний тріумф духу Кучми в Україні?
В’ячеслав Коваль: Ви знаєте, ще в 1999 році загинув В’ячеслав Чорновіл, що теж можна згадати, і розслідування йде до сьогоднішнього дня. Я вважаю це помилкою. Як помилкою є присвоєння Ландику звання Героя України, який після отримання нагороди закликав учнів, студентів блокувати заняття, які йдуть українською мовою. Це Ландик, який став Героєм України.
Це не технічна помилка. Я думаю, що це помилка якась системна, бо, мабуть, комісія не відпрацьовує так, як треба було б, на мій погляд, відпрацьовувати кандидатури, які отримують найвищі державні нагороди.
Кирило Булкін: Чому саме на Ющенка були адресовані стріли соціалістів?
Юлія Жмакіна: Якщо Ви кажете колегіальні подання, а ви скеровуєте стріли, то, значить, це, дійсно, як каже пан Коваль, схоже на політичну війну?
Василь Волга: Давайте ж не будемо обманювати одне одного і применшувати роль Ющенка, роль Президента України в призначенні нагород.
В даній ситуації ми можемо чітко сказати, що це, напевне, та хвороба, яка розгорається завжди, коли такі складні часи в країні наступають в будь-якій. Вищі посадові особи (президенти, голови країн) починають вішати нагороди дуже багато. Згадайте, у нас Брежнєв їх дуже багато вішав.
В даній ситуації, на нашу думку, є просто девальвація цінностей, коли насправді така величезна цінність, як оця державна нагорода, яка має бути дійсно надана за великі заслуги (!), вона починає даватися за відданість.
Якщо ви проаналізуєте нагороди, які вручалися за часів Кучми і за часи Ющенка, то ви побачите одну дуже цікаву тенденцію: як Кучма вішав нагороди відданим, так і Ющенко здебільшого вішає нагороди відданим, ну і інколи “розбавляє”...
Юлія Жмакіна: Ми ж почали з Потебенька.
В’ячеслав Коваль: А Ландик?
Василь Волга: Ми ж говоримо про відданих.
Юлія Жмакіна: Тобто, Ви, наприклад, Потебенька відразу викреслюєте зі списку відданих?
Василь Волга: Навпаки. Я говорю про те, що це є одна зграя.
Дослухайтесь до того, що я говорю! Нічого не помінялося! Всіх обманули, розповідаючи про те, що прийшов хтось інший! Це віддані! Все одне єдине!
Кирило Булкін: Пане Коваль, а хто, на Вашу думку, є гідним нагород державних в Україні?
В’ячеслав Коваль: Думки тут не треба мати. Є стаття 1 Закону України “Про державні нагороди України”. Я її можу зачитати.
Юлія Жмакіна: Ми цікавимося персоналіями. От на Вашу думку?
В’ячеслав Коваль: Люди, які своїм життям, своїми діями дійсно довели, що вони роблять все заради суспільства, заради кращого життя людей.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
