Майор з тої самої частини, де служить Олег, обома руками за 23 лютого. Офіцер представляється Олексієм, а прізвища не називає. Говорить, він з династії військовослужбовців. І не розуміє, з якого дива має визнавати своїм День збройних сил – 6 грудня. “Традиції, які ми маємо, перейшли до нас саме з радянської армії, і дуже гарні традиції. їх не можна просто забувати. Не можна забувати пенсіонерів, тих, хто все життя присвятив армії, які будували українську армію. Це їхнє свято, це і наше свято. А 6 грудня – це вигадане свято”.
День Покрови, 14 жовтня, який так шанували козаки, майор запевняє, що також святкує. Але тому, що це його день народження. Його ж солдат взагалі не знає, яким чином церковне свято пов’язане з військом.
Саме на Покрову вітати захисників Вітчизни пропонує історик Ігор Лосєв. Він говорить, що це не тільки логічно, це абсолютно справедливо. І зробити цей день державним святом потрібно вже давно. Щодо 23 лютого він має свою думку: “У цьому святі не було, нема, і не буде нічого українського. Для України святкувати день армії, яка на чолі з Муравйовим нападали на Київ та нищили людей, просто ганебно, і це чергове приниження національної гідності українця. На превеликий жаль, самоприниження”.
На 23 лютого всі права мають і жінки. Адже 8 березня, за старим стилем випадає саме на День Радянської армії. Тому можна два святкових дні об’єднати в один.