Шахта «Краснопіллівська» раніше входила до складу державної холдингової компанії «Луганськвугілля». 2001 року її вирішили ліквідувати. А через рік Фонд держмайна продав шахту за 1,33 млн грн. голові товариства «Карат», підприємцю з Донецька Вікторові Бойцову. За цю суму він отримав не всі природні скарби, що були розвідані для видобутку на шахті – «Карату» віддали лише наземні споруди. І, загалом, угода не передбачала видобутку вугілля, оскільки в покупця не було відповідної ліцензії.
Результат приватизації – збитки і борги
Але згодом Бойцов отримав відповідні дозволи й відновив роботу «Краснопіллівської». Щоправда, особливих успіхів досягти підприємець не зміг, попри те, що шахта має величезні запаси (близько 60 млн тонн). Як вважають експерти, власник не захотів вкладати кошти у розвиток, його найближчою метою було просто швидко відбити гроші, вкладені в бізнес.
Отже, результати господарювання «Карату» такі: загальна кредиторська заборгованість – 70 мільйонів гривень (лише за електроенергію – 11 млн. гривень). У березні минулого року проти Віктора Бойцова відкрили кримінальну справу за грубе порушення закону України «Про оплату праці».
Про методи роздержавлення копалень на Луганщині керівник області Олександр Антипов сказав: «Мені здається, люди, які взялись експлуатувати цю шахту, не мали відповідного досвіду і команди. У перші ж місяці експлуатації, доки, наскільки я інформований, дехто зі власників відпочивав на Канарах чи де, відбулося затоплення п’ятисотого та трьохсотого горизонтів. Приїхали з відпочинку – шахта на дві третини затоплена. Ось що я можу сказати на ваше запитання».
На шахті вийшли з ладу насоси і під загрозою підтоплення опинилася не лише шахта – фахівці обласного управління МНС прогнозували екологічну катастрофу в районі, де мешкає близько 30 тисяч осіб.
Сімейні страйки
Почалися страйки, за якими спостерігала вся Україна. Були торги зі владою, приїзд численних комісій; дружини гірняків, пробившись крізь міліцейську заставу, спускалися до вибою протестувати разом із чоловіками.
Про те, як існувати «під приватником» у державі, де після «дикої приватизації» не забезпечені права працівників, пригадує гірник Ігор Коліс: «При приватнику виходить, що ми йдемо до Європи, де працюють закони капіталізму. Але ось там капіталізм справжній, а у нас дикий капіталізм, тому що люди безправні».
Голова луганської держадміністрації підтверджує, що визначення «дика приватизація» на Донбасі використовують недарма: «Ту методику, за якою закривали шахти, на мою думку, інакше як варварською не назвеш. Ті запаси, що сьогодні існують на цій копальні, можна порівняти із запасами всього Львівсько-Волинського басейну».
На сьогодні ситуацію на шахті «Краснопіллівська» вдалося владнати. Учора страйкарі казали, що мало вірять обіцянкам і піднімуться на поверхню не раніше, ніж гроші надійдуть у касу підприємства. Частка боргу – місячна зарплата поступила сьогодні по обіді, і всі протестувальники залишили вибій шахти.
Що обіцяє влада?
По-перше, Головне управління МНС у Луганській області має підготувати першочергові заходи з боротьби із підтопленням міст Брянка та Стаханів. По-друге, Фонд держмайна має прискорити передачу об’єктів підприємства «Карат» до державної власності. І третій пункт уже виконаний: Мінвуглепром України почав виплату авансів у сумі місячного заробітку всім працівникам шахти.
І останнє – у Луганській держадміністрації пообіцяли знайти інвестора. Ця обіцянка має реальне підґрунтя, бо вугілля марки К, що його здобувають на «Краснопіллівській», користується попитом в Україні. Ця марка незамінна в коксохімічному виробництві, а великі запаси вугілля на «Краснопіллівській» дають змогу налаштовуватися на довгу працю.
Матеріали до теми:
Підземний протест. Чому українські гірники у забоях не працюють, а страйкують?
Результат приватизації – збитки і борги
Але згодом Бойцов отримав відповідні дозволи й відновив роботу «Краснопіллівської». Щоправда, особливих успіхів досягти підприємець не зміг, попри те, що шахта має величезні запаси (близько 60 млн тонн). Як вважають експерти, власник не захотів вкладати кошти у розвиток, його найближчою метою було просто швидко відбити гроші, вкладені в бізнес.
Отже, результати господарювання «Карату» такі: загальна кредиторська заборгованість – 70 мільйонів гривень (лише за електроенергію – 11 млн. гривень). У березні минулого року проти Віктора Бойцова відкрили кримінальну справу за грубе порушення закону України «Про оплату праці».
Про методи роздержавлення копалень на Луганщині керівник області Олександр Антипов сказав: «Мені здається, люди, які взялись експлуатувати цю шахту, не мали відповідного досвіду і команди. У перші ж місяці експлуатації, доки, наскільки я інформований, дехто зі власників відпочивав на Канарах чи де, відбулося затоплення п’ятисотого та трьохсотого горизонтів. Приїхали з відпочинку – шахта на дві третини затоплена. Ось що я можу сказати на ваше запитання».
На шахті вийшли з ладу насоси і під загрозою підтоплення опинилася не лише шахта – фахівці обласного управління МНС прогнозували екологічну катастрофу в районі, де мешкає близько 30 тисяч осіб.
Сімейні страйки
Почалися страйки, за якими спостерігала вся Україна. Були торги зі владою, приїзд численних комісій; дружини гірняків, пробившись крізь міліцейську заставу, спускалися до вибою протестувати разом із чоловіками.
Про те, як існувати «під приватником» у державі, де після «дикої приватизації» не забезпечені права працівників, пригадує гірник Ігор Коліс: «При приватнику виходить, що ми йдемо до Європи, де працюють закони капіталізму. Але ось там капіталізм справжній, а у нас дикий капіталізм, тому що люди безправні».
Голова луганської держадміністрації підтверджує, що визначення «дика приватизація» на Донбасі використовують недарма: «Ту методику, за якою закривали шахти, на мою думку, інакше як варварською не назвеш. Ті запаси, що сьогодні існують на цій копальні, можна порівняти із запасами всього Львівсько-Волинського басейну».
На сьогодні ситуацію на шахті «Краснопіллівська» вдалося владнати. Учора страйкарі казали, що мало вірять обіцянкам і піднімуться на поверхню не раніше, ніж гроші надійдуть у касу підприємства. Частка боргу – місячна зарплата поступила сьогодні по обіді, і всі протестувальники залишили вибій шахти.
Що обіцяє влада?
По-перше, Головне управління МНС у Луганській області має підготувати першочергові заходи з боротьби із підтопленням міст Брянка та Стаханів. По-друге, Фонд держмайна має прискорити передачу об’єктів підприємства «Карат» до державної власності. І третій пункт уже виконаний: Мінвуглепром України почав виплату авансів у сумі місячного заробітку всім працівникам шахти.
І останнє – у Луганській держадміністрації пообіцяли знайти інвестора. Ця обіцянка має реальне підґрунтя, бо вугілля марки К, що його здобувають на «Краснопіллівській», користується попитом в Україні. Ця марка незамінна в коксохімічному виробництві, а великі запаси вугілля на «Краснопіллівській» дають змогу налаштовуватися на довгу працю.
Матеріали до теми:
Підземний протест. Чому українські гірники у забоях не працюють, а страйкують?