Р.С.: Пане Василю, скажіть, будь-ласка, чи це перша така дерев”яна капличка, в будівництві якої ви берете участь?
В.П.: Вже 5-6 капличок таких ми построїли
Р.С.: А де саме?
В.П.: На Франківщині будували, кілька в Молдові.
Р.С.: А хто в Молдові будівництво таких храмів замовляє?
В.П.: Українці.
Р.С.: Як називається цей стиль?
В.П.: Карпатський стиль, бо такі церкви будують на гуцульщині.
Р.С.: Скажіть, а коли плануєте завершити це будівницво?
В.П.: На Вербну неділю заплановане освячення каплиці.
Р.С.: Звідки везуть дерево для будівництва?
В.П.: З Карпат.
Р.С.: Яке це дерево?
В.П.: Лише смерека. Ми будуємо церкви лише зі смереки.
Р.С.: А які особливості цього дерева?
В.П.: Особливості ті, що звучання голосу відбивається мелодійно.
Р.С.: Тобто, добра акустика.
В.П.: Так, акустика, і це традиція давня — будувати церкву зі смереки.
Р.С.: На скільки місць розрахована ця капличка?
В.П.: Десь на 150 місць.
Р.С.: Ті замовлення, подібні, як ви виконували в Україні, хто їх фінансує — приватні особи, як саме цю церкву, чи громада?
В.П.: Переважно будівництво фінансує громада, парафіяни.
Р.С.: Багато карпатських церков будується за технологією бех цвяхів, чи володієте Ви такою технологією?
В.П.: А ця церква так і збудована, тут лише дах прибивали цвяхами.
Р.С.: А як же кріпляться дошки?
В.П.: Спеціальними чопами буковими і ясеновими.
Р.С.: Скажіть, є різниця для вас будувати церкву чи звичайний дерев”яний будинок?
В.П.: Велика різниця. Церкву коли будуєш, то велике натхнення з”являється, охота до роботи.
Р.С.: По скільки годин на день Ви працюєте?
В.П.: На даний момент працюємо по десять годин — від зорі до зорі. А літом — по 15 -16 годин. Але на такій будові втома не відчувається. Бо це ж будується для людей. Для Бога. Це Божий дім.
В.П.: Вже 5-6 капличок таких ми построїли
Р.С.: А де саме?
В.П.: На Франківщині будували, кілька в Молдові.
Р.С.: А хто в Молдові будівництво таких храмів замовляє?
В.П.: Українці.
Р.С.: Як називається цей стиль?
В.П.: Карпатський стиль, бо такі церкви будують на гуцульщині.
Р.С.: Скажіть, а коли плануєте завершити це будівницво?
В.П.: На Вербну неділю заплановане освячення каплиці.
Р.С.: Звідки везуть дерево для будівництва?
В.П.: З Карпат.
Р.С.: Яке це дерево?
В.П.: Лише смерека. Ми будуємо церкви лише зі смереки.
Р.С.: А які особливості цього дерева?
В.П.: Особливості ті, що звучання голосу відбивається мелодійно.
Р.С.: Тобто, добра акустика.
В.П.: Так, акустика, і це традиція давня — будувати церкву зі смереки.
Р.С.: На скільки місць розрахована ця капличка?
В.П.: Десь на 150 місць.
Р.С.: Ті замовлення, подібні, як ви виконували в Україні, хто їх фінансує — приватні особи, як саме цю церкву, чи громада?
В.П.: Переважно будівництво фінансує громада, парафіяни.
Р.С.: Багато карпатських церков будується за технологією бех цвяхів, чи володієте Ви такою технологією?
В.П.: А ця церква так і збудована, тут лише дах прибивали цвяхами.
Р.С.: А як же кріпляться дошки?
В.П.: Спеціальними чопами буковими і ясеновими.
Р.С.: Скажіть, є різниця для вас будувати церкву чи звичайний дерев”яний будинок?
В.П.: Велика різниця. Церкву коли будуєш, то велике натхнення з”являється, охота до роботи.
Р.С.: По скільки годин на день Ви працюєте?
В.П.: На даний момент працюємо по десять годин — від зорі до зорі. А літом — по 15 -16 годин. Але на такій будові втома не відчувається. Бо це ж будується для людей. Для Бога. Це Божий дім.