Філософ Микола Бердяєв«Мене називають філософом свободи. І я справді над усе полюбив свободу. Я народжений від свободи, вона моя мати. Свобода для мене первісніша, ніж буття. В мене є основне переконання, що Бог присутній лише у свободі і діє лише через свободу. Свобода не є легкою, як вважають її вороги, що зводять на неї наклеп, свобода тяжка, вона є важким тягарем».
Загроза довічного заслання до Сибіру
У молодості Бердяєв пережив захоплення марксизмом, проте після 30-ти років став заперечувати його як цілісний світогляд. Він вважав себе релігійним філософом, однак за газетну статтю з критикою Синоду Бердяєв був звинувачений у богохульстві. Йому загрожувало довічне заслання до Сибіру, від якого філософа врятувала Лютнева революція.
«Я вірю в існування великої істини про свободу. До істини, що розкрилася мені, входить свобода. Свобода мого сумління є абсолютний догмат, я тут не припускаю суперечок, жодних угод, тут можлива лише відчайдушна боротьба та стрілянина».
Його допитували Дзержинський, Менжинський та Каменєв
Після більшовицького перевороту професор Московського університету Микола Бердяєв двічі був ув’язнений, і на Луб’янці його особисто допитували Дзержинський, Менжинський та Каменєв. У вересні 1922 року Бердяєв разом із 24-ма іншими філософами та письменниками був висланий з радянської Росії до Німеччини. Він прожив 2 роки у Берліні, а потім переселився до Парижа. Під час нацистської окупації філософа допитувало гестапо.
Микола Бердяєв помер 23 березня 1948 року, працюючи над рукописом нової книги у своєму будинку в передмісті Парижа Кламарі.
«Я і зараз хотів би знову жити, щоб знову і знову шукати істину та сенс».