13 років тому Інну Голуб запросили до міського управління міліції з пропозицією створити кінний підрозділ. Інна на той час була чи не єдиним фахівцем у кінному спорті. І у 1993 році кандидат у майстри спорту прийшла керувати колективом, у якому служили лише чоловіки.
Інна Голуб: «Перший рік у нас були непорозуміння. Але... десь жіноча логіка, десь чоловіче терпіння, і ми звикли один до одного».
Коні, робота і... кохання
У взводі Інна познайомилася зі своїм чоловіком. Олегу доводиться важко, адже коли у колективі незадоволені керівником, чоловіку керівника треба ставати на бік дружини. Олег визнає, що інколи і він має суперечки з дружиною, та лише у питаннях роботи. А колектив за роки роботи з Інною зрозумів, що вона жінка мудра й справедлива.
Олег Рудинський: «Що б вони робили без Інни, бійці? Якщо з собаками можна десь підівчитися, то до коней потрібен особливий підхід: в спорті один, а тут – інший. А Інна може і в спорті, і тут».
Інна Голуб захопилася кінним спортом чи не в три роки. І за життя у спорті навчилася розуміти і тварин, і людей – своїх учнів. Одну свою ученицю вона навіть взяла на роботу. Марина Лащенко згадує, що разом з наставницею вони потрапляли в екстремальні ситуації: «На матч «Динамо» - «Шахтар» приїхали вболівальники і влаштували бучу – довелося розганяти. Вдвох ми впоралися, ні, не вдвох –учотирьох, бо було ще двоє коней. А були б піші – не розібралися б».
Професія жіночості додає
Нічого унікального у своїй роботі майор Інна Голуб не бачить. Каже, що міліцейська форма надає їй упевненості та, як не дивно, жіночості.
8 березня командир взводу відзначає на роботі.
Інна Голуб: «Перший рік у нас були непорозуміння. Але... десь жіноча логіка, десь чоловіче терпіння, і ми звикли один до одного».
Коні, робота і... кохання
У взводі Інна познайомилася зі своїм чоловіком. Олегу доводиться важко, адже коли у колективі незадоволені керівником, чоловіку керівника треба ставати на бік дружини. Олег визнає, що інколи і він має суперечки з дружиною, та лише у питаннях роботи. А колектив за роки роботи з Інною зрозумів, що вона жінка мудра й справедлива.
Олег Рудинський: «Що б вони робили без Інни, бійці? Якщо з собаками можна десь підівчитися, то до коней потрібен особливий підхід: в спорті один, а тут – інший. А Інна може і в спорті, і тут».
Інна Голуб захопилася кінним спортом чи не в три роки. І за життя у спорті навчилася розуміти і тварин, і людей – своїх учнів. Одну свою ученицю вона навіть взяла на роботу. Марина Лащенко згадує, що разом з наставницею вони потрапляли в екстремальні ситуації: «На матч «Динамо» - «Шахтар» приїхали вболівальники і влаштували бучу – довелося розганяти. Вдвох ми впоралися, ні, не вдвох –учотирьох, бо було ще двоє коней. А були б піші – не розібралися б».
Професія жіночості додає
Нічого унікального у своїй роботі майор Інна Голуб не бачить. Каже, що міліцейська форма надає їй упевненості та, як не дивно, жіночості.
8 березня командир взводу відзначає на роботі.