Водоканал, теплові мережі, комуночіствод, електротранс та аеропорт – всі ці підприємства харківська влада готова віддати в концесію, тобто у довгострокову оренду.
Що чекають від концесіонерів?
Головний аргумент на користь такого рішення – житлово-комунальне господарство вкрай занедбане, на його розвиток потрібні кошти. Впоратися з ситуацією допоможуть лише приватні інвестиції, переконує секретар міськради Геннадій Кернес:
“Ми йдемо “ step by step” та розвиваємо інфраструктуру? Або ми хочемо стагнації та хочемо сказати, що самі впораємося? Ми вже впоратися не можемо, справа запущена – 78 відсотків зношення!”.
Прибічники довгострокової оренди впевнені, першим кроком концесіонерів буде заміна зношеного обладнання та встановлення лічильників для всіх видів комунальних послуг. Противники концесії переконують, що нові власники не займатимуться благодійністю, а матимуть на меті отримання прибутку. А це, вірогідно, “вдарить” підвищенням тарифів по гаманцю харків’ян. Крім того, владі буде важко контролювати орендоване майно, стверджує депутат від “Блоку Наталії Вітренко” Сергій Тимченко:
“Контроль повинен бути повний. І справа тут не у тарифах, а в тому, що концесіонер може завтра збанкротувати, і ми залишимося без систем життєзабезпечення”.
Концесія має історію
Концесія для Харкова – явище ненове. Наприкінці 19-го століття в довгострокову оренду влада віддала водопровід. Як свідчать історичні факти, в результаті цього місто майже на тридцять років отримувало брудну воду. Щоб виправити ситуацію, Дума викупила своє колишнє майно та “влізла” в борги. Приблизно в той же час в концесію французам віддали міський транспорт – конку. І знову зіштовхнулися з проблемою. Нові господарі забороняли громаді прокладати рейки для електричних трамваїв.
Аеропорт – єдиний об’єкт, передача якого в приватну власність не зашкодить Харкову, в цьому впевненні обидві сторони. Незадоволені сучасними механізмами концесії для збільшення рентабельності комунальних підприємств пропонують не віддавати їх в оренду, а винаймати досвідчених закордонних топ-менеджерів. Де брати гроші на зарплату цим фахівцям, не уточнюють.
Охочі вкладати у збиткове
Місцеві оглядачі сумніваються, що знайдуться компанії охочі вкладати кошти в підприємства, що зараз є збитковими. Мер Михайло Добкін не поділяє цього песимізму:
“Я тут почув фразу, де ми знайдемо дурня, який прийде на заздалегідь збиткове підприємство? Я хочу сказати, ми дурнів не шукаємо, нам дурні не потрібні – своїх вистачає. Ми шукаємо професійну публічну компанію”.
За словами Михайла Добкіна, на сьогодні бажання взяти участь в “конкурсі концесіонерів” вже виявили компанії з Франції, Німеччини та Росії. Також мер повідомив, що перелік об’єктів, які готують до передачі у концесію, може поповнити ще й “ТЕЦ-4”. Михайло Добкін зауважує, що сьогодні вона знаходиться практично в неробочому стані і виконує свою функцію лише на початку опалювального сезону.
Що чекають від концесіонерів?
Головний аргумент на користь такого рішення – житлово-комунальне господарство вкрай занедбане, на його розвиток потрібні кошти. Впоратися з ситуацією допоможуть лише приватні інвестиції, переконує секретар міськради Геннадій Кернес:
“Ми йдемо “ step by step” та розвиваємо інфраструктуру? Або ми хочемо стагнації та хочемо сказати, що самі впораємося? Ми вже впоратися не можемо, справа запущена – 78 відсотків зношення!”.
Прибічники довгострокової оренди впевнені, першим кроком концесіонерів буде заміна зношеного обладнання та встановлення лічильників для всіх видів комунальних послуг. Противники концесії переконують, що нові власники не займатимуться благодійністю, а матимуть на меті отримання прибутку. А це, вірогідно, “вдарить” підвищенням тарифів по гаманцю харків’ян. Крім того, владі буде важко контролювати орендоване майно, стверджує депутат від “Блоку Наталії Вітренко” Сергій Тимченко:
“Контроль повинен бути повний. І справа тут не у тарифах, а в тому, що концесіонер може завтра збанкротувати, і ми залишимося без систем життєзабезпечення”.
Концесія має історію
Концесія для Харкова – явище ненове. Наприкінці 19-го століття в довгострокову оренду влада віддала водопровід. Як свідчать історичні факти, в результаті цього місто майже на тридцять років отримувало брудну воду. Щоб виправити ситуацію, Дума викупила своє колишнє майно та “влізла” в борги. Приблизно в той же час в концесію французам віддали міський транспорт – конку. І знову зіштовхнулися з проблемою. Нові господарі забороняли громаді прокладати рейки для електричних трамваїв.
Аеропорт – єдиний об’єкт, передача якого в приватну власність не зашкодить Харкову, в цьому впевненні обидві сторони. Незадоволені сучасними механізмами концесії для збільшення рентабельності комунальних підприємств пропонують не віддавати їх в оренду, а винаймати досвідчених закордонних топ-менеджерів. Де брати гроші на зарплату цим фахівцям, не уточнюють.
Охочі вкладати у збиткове
Місцеві оглядачі сумніваються, що знайдуться компанії охочі вкладати кошти в підприємства, що зараз є збитковими. Мер Михайло Добкін не поділяє цього песимізму:
“Я тут почув фразу, де ми знайдемо дурня, який прийде на заздалегідь збиткове підприємство? Я хочу сказати, ми дурнів не шукаємо, нам дурні не потрібні – своїх вистачає. Ми шукаємо професійну публічну компанію”.
За словами Михайла Добкіна, на сьогодні бажання взяти участь в “конкурсі концесіонерів” вже виявили компанії з Франції, Німеччини та Росії. Також мер повідомив, що перелік об’єктів, які готують до передачі у концесію, може поповнити ще й “ТЕЦ-4”. Михайло Добкін зауважує, що сьогодні вона знаходиться практично в неробочому стані і виконує свою функцію лише на початку опалювального сезону.