Європарламент підтримав план ООН щодо Косова переважною більшістю голосів. Документ, розроблений посланцем ООН Марті Ахтісаарі, має надати провінції фактично всі атрибути державності. Єврокомісар із зовнішньої політики і безпеки ЄС Хав’єр Солана заявив, що цей проект надання Косову так званого «контрольованого суверенітету» є «найважливішою місією Євросоюзу в його історії».
Зовсім іншої думки дотримується міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров: «Неможливо цей конфлікт врегулювати, якщо не домагатися подолати розбіжності між сторонами. Пан Ахтісаарі вирішив їх проігнорувати. Гадаю, що у нього нічого не вийде», — заявив Лавров у четвер у Москві.
Директор Косовського відділення південнослов’янської редакції Радіо Свобода Мелазім Коці дотримується іншої думки щодо того, «вийде чи ні»: «Лавров каже, що план Ахтісаарі не матиме успіху. Але Росія не каже конкретно, що накладе вето. Вони вимагають додаткових переговорів між Пріштиною та Белградом. Я припускаю, що Росія і далі буде блокувати план Ахтісаарі, не погодиться з новою резолюцією Ради Безпеки, але врешті все ж буде триматися нейтральної позиції».
Чому ж Росії не вигідно накласти вето?
«Бо в цьому випадку Росія втрачає вплив на події в Косові. У Разі вета відкривається так званий план «Б». Це значить визнання Косова з боку Сполучених Штатів і багатьох держав ЄС. А це ставить Росію в позицію захисту. Вона ж хоче себе у цій кризовій ситуації показати знову, що вона – сила на світовій сцені. Це Росії не вдалося під час інтервенції НАТО у Косові у 1999-му році, цього ж разу вона захоче такий статус втримати. А за умови вета вона це втратить і перед усім світом стане зрозуміло, що вона не може впливати на розвиток і вирішення кризи», — вважає директор Косовського відділення південнослов’янської редакції Радіо Свобода Мелазім Коці.
Засідання Ради Безпеки на тему майбутнього провінції Косово почнеться на початку наступного місяця. Доти ситуація в регіоні напружена. І не тільки через реакцію Сербії та Росії. На суботу у Пріштині запланована демонстрація албанських активістів, які протестують проти плану ООН, вважаючи, що він не дає їм цілковитої незалежності від Сербії.
Зовсім іншої думки дотримується міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров: «Неможливо цей конфлікт врегулювати, якщо не домагатися подолати розбіжності між сторонами. Пан Ахтісаарі вирішив їх проігнорувати. Гадаю, що у нього нічого не вийде», — заявив Лавров у четвер у Москві.
Директор Косовського відділення південнослов’янської редакції Радіо Свобода Мелазім Коці дотримується іншої думки щодо того, «вийде чи ні»: «Лавров каже, що план Ахтісаарі не матиме успіху. Але Росія не каже конкретно, що накладе вето. Вони вимагають додаткових переговорів між Пріштиною та Белградом. Я припускаю, що Росія і далі буде блокувати план Ахтісаарі, не погодиться з новою резолюцією Ради Безпеки, але врешті все ж буде триматися нейтральної позиції».
Чому ж Росії не вигідно накласти вето?
«Бо в цьому випадку Росія втрачає вплив на події в Косові. У Разі вета відкривається так званий план «Б». Це значить визнання Косова з боку Сполучених Штатів і багатьох держав ЄС. А це ставить Росію в позицію захисту. Вона ж хоче себе у цій кризовій ситуації показати знову, що вона – сила на світовій сцені. Це Росії не вдалося під час інтервенції НАТО у Косові у 1999-му році, цього ж разу вона захоче такий статус втримати. А за умови вета вона це втратить і перед усім світом стане зрозуміло, що вона не може впливати на розвиток і вирішення кризи», — вважає директор Косовського відділення південнослов’янської редакції Радіо Свобода Мелазім Коці.
Засідання Ради Безпеки на тему майбутнього провінції Косово почнеться на початку наступного місяця. Доти ситуація в регіоні напружена. І не тільки через реакцію Сербії та Росії. На суботу у Пріштині запланована демонстрація албанських активістів, які протестують проти плану ООН, вважаючи, що він не дає їм цілковитої незалежності від Сербії.