Новосадська міська рада, у якій більшість має ультранаціоналістична Радикальна партія, вирішила перейменувати дві вулиці в місті за іменами двох сербських командувачів, які брали участь у сербсько-хорватських сутичках на початку дев’яностих років.
Перший із них — командувач нерегулярного збройного угруповання «Вовки з Вучака» Велько Міланкович, другий — генерал тодішньої Югославської Армії Младен Братич, який брав участь у нападах на хорватське місто Вуковар у 1991 році, під час яких він і загинув.
Місто Вуковар було пограбоване, зруйноване та спустошене, і, згідно з офіційними даними, понад три тисяч хорватів замучено та вбито. Ім’я Братича згадується і в процесах Міжнародного трибуналу в Гаазі. Сербські націоналісти називають Міланковича та Братича героями, а міська влада своє рішення вважає виявом патріотизму.
Мая Ґойкович, мер Нового Саду, член ультранаціоналістичної Радикальної партії, каже: «Я недавно прочитала в одній газетній статті, що після 1945-го у Сербії кожні кілька років змінюються назви вулиць. Так що нові часи — нові вулиці. Я це так коментую».
Незгодних багато
Міська опозиція натомість вважає за неприпустиме, щоб Новий Сад називав вулиці іменами воєнних злочинців. Александар Йованович із проєвропейської Ліберально-демократичної партії рішуче проти такого рішення: «Вважаю абсолютно неприйнятним, щоб Новий Сад мав такий бульвар, тому що ані у Мюнхені немає бульвару Адольфа Гітлера. Новий Сад також не повинен мати ні вулиці, ані будь-якого символу, який нагадував би події, що відбулися під час одного з найтрагічніших періодів історії і для цього міста, і для Воєводини, і для всієї Сербії, і для всього цього регіону».
Борислав Новакович, член Демократичної партії, пояснює: «Ці імена мають політичний контекст. Та коли вони є ще й частиною воєнних подій, це справді ганьба. Усі воєнізовані угруповання і представники усіх цих угрупувань не є людьми, які мають бути взірцем для молодого покоління. Від них лише можна навчитися, як не слід діяти».
Мешканка Нового Саду висловила свою незгоду: «Іменами вбивць та воєнних злочинців із нашого близького минулого називають вулиці… На такій вулиці я б ніяк не хотіла жити».
Виконувач обов’язків голови Місії ОБСЄ у Сербії Антоні Пахіґіян також висловив занепокоєння рішенням міської ради Нового Саду. «Такий спосіб найменування суперечить процесові відкриття правди про всі жертви воєнних злочинів, суперечить необхідності регіонального примирення й вирішенню проблеми біженців», — сказав Пахіґіян.
А посол Хорватії в Сербії Тончі Станичич заявив протест заступникові міністра закордонних справ Сербії Радойкові Боґоєвичу. Боґоєвич висловив жаль із приводу події і пояснив, що рішення новосадського міського уряду не узгоджене з державною політикою.
Станичич сказав, що Хорватія очікує від Уряду Сербії на відповідну реакцію, і додав, як повідомили хорватські ЗМІ, що стосовно цього питання звернеться й до Прем’єр-міністра та Президента Сербії.
Згідно з законом, рішення про зміну назв вулиць має схвалити й Міністерство місцевого самоврядування.
Перший із них — командувач нерегулярного збройного угруповання «Вовки з Вучака» Велько Міланкович, другий — генерал тодішньої Югославської Армії Младен Братич, який брав участь у нападах на хорватське місто Вуковар у 1991 році, під час яких він і загинув.
Місто Вуковар було пограбоване, зруйноване та спустошене, і, згідно з офіційними даними, понад три тисяч хорватів замучено та вбито. Ім’я Братича згадується і в процесах Міжнародного трибуналу в Гаазі. Сербські націоналісти називають Міланковича та Братича героями, а міська влада своє рішення вважає виявом патріотизму.
Мая Ґойкович, мер Нового Саду, член ультранаціоналістичної Радикальної партії, каже: «Я недавно прочитала в одній газетній статті, що після 1945-го у Сербії кожні кілька років змінюються назви вулиць. Так що нові часи — нові вулиці. Я це так коментую».
Незгодних багато
Міська опозиція натомість вважає за неприпустиме, щоб Новий Сад називав вулиці іменами воєнних злочинців. Александар Йованович із проєвропейської Ліберально-демократичної партії рішуче проти такого рішення: «Вважаю абсолютно неприйнятним, щоб Новий Сад мав такий бульвар, тому що ані у Мюнхені немає бульвару Адольфа Гітлера. Новий Сад також не повинен мати ні вулиці, ані будь-якого символу, який нагадував би події, що відбулися під час одного з найтрагічніших періодів історії і для цього міста, і для Воєводини, і для всієї Сербії, і для всього цього регіону».
Борислав Новакович, член Демократичної партії, пояснює: «Ці імена мають політичний контекст. Та коли вони є ще й частиною воєнних подій, це справді ганьба. Усі воєнізовані угруповання і представники усіх цих угрупувань не є людьми, які мають бути взірцем для молодого покоління. Від них лише можна навчитися, як не слід діяти».
Мешканка Нового Саду висловила свою незгоду: «Іменами вбивць та воєнних злочинців із нашого близького минулого називають вулиці… На такій вулиці я б ніяк не хотіла жити».
Виконувач обов’язків голови Місії ОБСЄ у Сербії Антоні Пахіґіян також висловив занепокоєння рішенням міської ради Нового Саду. «Такий спосіб найменування суперечить процесові відкриття правди про всі жертви воєнних злочинів, суперечить необхідності регіонального примирення й вирішенню проблеми біженців», — сказав Пахіґіян.
А посол Хорватії в Сербії Тончі Станичич заявив протест заступникові міністра закордонних справ Сербії Радойкові Боґоєвичу. Боґоєвич висловив жаль із приводу події і пояснив, що рішення новосадського міського уряду не узгоджене з державною політикою.
Станичич сказав, що Хорватія очікує від Уряду Сербії на відповідну реакцію, і додав, як повідомили хорватські ЗМІ, що стосовно цього питання звернеться й до Прем’єр-міністра та Президента Сербії.
Згідно з законом, рішення про зміну назв вулиць має схвалити й Міністерство місцевого самоврядування.