Фабріціо Тассінарі
Р.С.: А чи була вчасною ініціатива Єврокомісії “Чорноморська співпраця”?
Ф.Т.: Я думаю, у певному розумінні так. Особливо якщо врахувати, що перше і єдине регулювання щодо Чорного моря Єврокомісія підготувала 1997 року, тобто, 10 років тому. Тож, у деякому відношенні настав час для такої політики. Звичайно, це стало неминучим після вступу до ЄС 2007 року Болгарії і Румунії. Але деякі питання, які заторкуються в ініціативі, не є новими, вони не стали терміновими зараз, коли ЄС став частиною чорноморського регіону.
Р.С.: Пане Тассінарі, а яку додаткову вартість має нова ініціатива Єврокомісії?
Ф.Т.: Додаткова вартість нової ініціативи полягає в тому, що потенційно вона намагається координувати те, що Єврокомісія й інші міжнародні гравці вже роблять у регіоні Чорного моря. Тож це радше не революційна ініціатива за своїм змістом, але інноваційна за напрямком, адже вона намагається максимізувати те, що вже було зроблено в регіоні. А це дуже багато.
Р.С.: А чи може нова ініціатива сприяти європейській інтеграції України?
Ф.Т.: Річ у тім, що незважаючи на останні внутрішні події, Україна була і є дуже активним гравцем у цьому регіоні. Фактично, вона має тут велику вагу. Маю на увазі Спільноту Демократичного Вибору, ГУАМ та інші механізми. І той факт, що ця ініціатива не згадує ані ГУАМ, ані Спільноту Демократичного Вибору, – це, напевно, мінус, на який я можу вказати. Я б сказав, що ця ініціатива могла б вплинути на європейську інтеграцію, якщо Єврокомісія наблизить пріоритети до пріоритетів України у її зовнішній політиці.