Християнська етика може врятувати українську націю – так заявляє про справу свого життя проректор національного університету «Острозька академія» Василь Жуковський. У місті, яке є колискою Острозької Біблії та багатьох релігійних полемічних творів, упродовж майже 10 років шукали рецептів повернення молодого покоління до цінностей християнської моралі.
Педагоги християнської етики
Нині тут випускають релігієзнавців, підготовлених для викладання християнської етики. Першими відділення закінчили ентузіасти, більшість із яких виконали титанічну роботу, впроваджуючи курс у своїх школах.
Скажімо, у Мізоцькому ліцеї християнську етику прагнуть вивчати практично всі без винятку школярі – звісно, за згодою батьків. Ïї викладач Наталія Лахман каже, що цьому сприяють історія і культурні традиції краю: «Маємо перемогу у Всеукраїнському конкурсі – робота, присвячена відродженню Мізоцького храму, і ще одну роботу учениця днями буде захищати в МАН – про історію Дерманського монастиря».
Вчителі кажуть, що не бачать жодного спротиву з боку батьків чи влади. Тому проблема ширшого її запровадження лежить у міністерській площині, бо, не маючи програми відомства, вчитель з християнської етики не може протестуватися.
Наталія Лахман: «А це знову ж таки – заробітна плата, посада. Дуже багато нюансів, від яких ми залежимо, і як через них в освітянському, чиновницькому морі випливти і вижити».
Програма викладання є – кажуть у міністерстві
Натомість у Міністерстві освіти стверджують, що концепцію викладання основ християнської етики вже затвердили.
Олена Валега, методист вищої категорії інституту інноваційних технологій Міносвіти, повідомила: «Минулого року 9 конфесій сіли за круглий стіл і створили програму, під яку нині зроблений навчальний посібник. Ми сподіваємося його видати до 1 вересня».
Чому вагається влада
Разом з тим міністерські чиновники, як і представники влади, досі ставлять під сумнів результативність подібного предмету.
Запитання, швидше до себе, поставив на круглому столі у Волинському держуніверситеті Голова облдержадміністрації Володимир Бондар: «Як мені виховувати дитину – такою, що буде дуже вразливою до всіх сьогоднішніх проблем у суспільстві, чи жорсткою, але такою, яка чітко відповідатиме на всі нинішні виклики суспільства, яке сьогодні не є таким уже моральним?».
А директор Волинського інституту післядипломної освіти Ганна Маслай переконана – молоді люди повинні не пристосовуватись до світу. А змінювати його, перш за все, починаючи із себе: «Бо оця нетерпимість, яка є, неповага до чужої думки – ми слухаємо, і не чуємо, а як чуємо – не можемо змиритися з іншою думкою, для того, щоб із глибокою повагою, на основі толерантності і гуманізму, співпрацювати».
Тим часом українська влада й досі вагається – чи не порушить викладання «християнської етики» свободи совісті релігійних меншин.
Педагоги християнської етики
Нині тут випускають релігієзнавців, підготовлених для викладання християнської етики. Першими відділення закінчили ентузіасти, більшість із яких виконали титанічну роботу, впроваджуючи курс у своїх школах.
Скажімо, у Мізоцькому ліцеї християнську етику прагнуть вивчати практично всі без винятку школярі – звісно, за згодою батьків. Ïї викладач Наталія Лахман каже, що цьому сприяють історія і культурні традиції краю: «Маємо перемогу у Всеукраїнському конкурсі – робота, присвячена відродженню Мізоцького храму, і ще одну роботу учениця днями буде захищати в МАН – про історію Дерманського монастиря».
Вчителі кажуть, що не бачать жодного спротиву з боку батьків чи влади. Тому проблема ширшого її запровадження лежить у міністерській площині, бо, не маючи програми відомства, вчитель з християнської етики не може протестуватися.
Наталія Лахман: «А це знову ж таки – заробітна плата, посада. Дуже багато нюансів, від яких ми залежимо, і як через них в освітянському, чиновницькому морі випливти і вижити».
Програма викладання є – кажуть у міністерстві
Натомість у Міністерстві освіти стверджують, що концепцію викладання основ християнської етики вже затвердили.
Олена Валега, методист вищої категорії інституту інноваційних технологій Міносвіти, повідомила: «Минулого року 9 конфесій сіли за круглий стіл і створили програму, під яку нині зроблений навчальний посібник. Ми сподіваємося його видати до 1 вересня».
Чому вагається влада
Разом з тим міністерські чиновники, як і представники влади, досі ставлять під сумнів результативність подібного предмету.
Запитання, швидше до себе, поставив на круглому столі у Волинському держуніверситеті Голова облдержадміністрації Володимир Бондар: «Як мені виховувати дитину – такою, що буде дуже вразливою до всіх сьогоднішніх проблем у суспільстві, чи жорсткою, але такою, яка чітко відповідатиме на всі нинішні виклики суспільства, яке сьогодні не є таким уже моральним?».
А директор Волинського інституту післядипломної освіти Ганна Маслай переконана – молоді люди повинні не пристосовуватись до світу. А змінювати його, перш за все, починаючи із себе: «Бо оця нетерпимість, яка є, неповага до чужої думки – ми слухаємо, і не чуємо, а як чуємо – не можемо змиритися з іншою думкою, для того, щоб із глибокою повагою, на основі толерантності і гуманізму, співпрацювати».
Тим часом українська влада й досі вагається – чи не порушить викладання «християнської етики» свободи совісті релігійних меншин.