За сценою українські ірландці чекають на свій виступ і не втрачають жодної хвилини – розминають ноги. Ритми відстукують під неприязні погляди вахтера: ще пару таких фестивалів, і доведеться міняти сцену. Вони ж її проломлять, каже він.
А шестирічна Злата навпаки, у захваті від того гуркоту, який роблять танцюристи черевиками. Сама вона займається ірландськими танцями всього три місяці, але на фестивалі була солісткою. Правда, танцює поки що у м’яких черевиках – так званих «софт шузах». Про взуття для степу, воно називається «хард шузи», поки що тільки мріє.
Злата: “Коли мені пошиють черевички ,я буду стукати. Мені це дуже подобається. Виходить гарний звук“.
Чому ірландці шанують звичайну конюшину
Злата знає, якщо знайти конюшину з трьома листочками – це на щастя. Вона каже, що подарувала б таку рослинку своїй улюблені подружці у дитсадку, а також своєму тренеру і, можливо, мамі.
Конюшина, окрім щасливих властивостей, є символом Ірландії, тому на всіх костюмах обов’язково є її зображення.
Ігор Дорохін, керівник студії ірландського танцю “Fire dance”, розповів, чому ірландці так шанують звичайну конюшину: “Це пішло ще з давніх-давен, коли Святий Патрік приніс в Ірландію християнство. І він на прикладі конюшини з трьома листочками пояснював триєдність Бога”.
Войовничий дух кельтів
Ірландськими танцями Ігор Дорохін «захворів» вже давно. Каже, відчуває, що таке справжній войовничий дух кельтів. На фестивалі його ноги рухалися так швидко, а стрибки були такими високими та легкими, що позаздрив би кожен спортсмен. Але на відміну від спорту, долучитися до ірландської культури можна у будь-якому віці.
Ігор Дорохін: “У нас від 6 років і до... навіть є 45 років. Ось вона директор престижної фірми, а ходить і займається. До мене в студію навіть ходить капітан прикордонних військ, за два місяці він увійшов у програму і зараз виконує сольні партії”.
На закінчення фестивалю кожен по черзі відбив партію степу, що привело бідного вахтера за сценою у ще більше збудження . Видно, із дерев’яною сценою він уже подумки попрощався.
А шестирічна Злата навпаки, у захваті від того гуркоту, який роблять танцюристи черевиками. Сама вона займається ірландськими танцями всього три місяці, але на фестивалі була солісткою. Правда, танцює поки що у м’яких черевиках – так званих «софт шузах». Про взуття для степу, воно називається «хард шузи», поки що тільки мріє.
Злата: “Коли мені пошиють черевички ,я буду стукати. Мені це дуже подобається. Виходить гарний звук“.
Чому ірландці шанують звичайну конюшину
Злата знає, якщо знайти конюшину з трьома листочками – це на щастя. Вона каже, що подарувала б таку рослинку своїй улюблені подружці у дитсадку, а також своєму тренеру і, можливо, мамі.
Конюшина, окрім щасливих властивостей, є символом Ірландії, тому на всіх костюмах обов’язково є її зображення.
Ігор Дорохін, керівник студії ірландського танцю “Fire dance”, розповів, чому ірландці так шанують звичайну конюшину: “Це пішло ще з давніх-давен, коли Святий Патрік приніс в Ірландію християнство. І він на прикладі конюшини з трьома листочками пояснював триєдність Бога”.
Войовничий дух кельтів
Ірландськими танцями Ігор Дорохін «захворів» вже давно. Каже, відчуває, що таке справжній войовничий дух кельтів. На фестивалі його ноги рухалися так швидко, а стрибки були такими високими та легкими, що позаздрив би кожен спортсмен. Але на відміну від спорту, долучитися до ірландської культури можна у будь-якому віці.
Ігор Дорохін: “У нас від 6 років і до... навіть є 45 років. Ось вона директор престижної фірми, а ходить і займається. До мене в студію навіть ходить капітан прикордонних військ, за два місяці він увійшов у програму і зараз виконує сольні партії”.
На закінчення фестивалю кожен по черзі відбив партію степу, що привело бідного вахтера за сценою у ще більше збудження . Видно, із дерев’яною сценою він уже подумки попрощався.