За роки незалежності свято Першотравня остаточно позбулося свого ідеологічного навантаження. Навряд чи багато хто нині згадує про загальний страйк у Сполучених Штатах наприкінці позаминулого сторіччя чи конгрес ІІ-го Інтернаціоналу, що і започаткував це свято. Більшість українців сприймає його просто як дату в календарі: є день закоханих, є Зелені свята, а є міжнародна солідарність пролетарів усіх країн. Такі собі невеличкі весняні канікули, спасибі Совєтській владі та рідній Верховній Раді.
Як і за розвиненого соціалізму – ударна праця на власних садках-городах
Не відрізняються великим розмаїттям і способи «святкування». Як свідчать соціологічні опитування, значна частина українців, як і за часів розвиненого соціалізму, відзначає пролетарське свято ударною працею на власних садках-городах. І для багатьох це не стільки практична потреба, скільки душевна. Адже потяг до землі в українців, мабуть, у генах, і жодні раціональні міркування тут ні до чого.
На другому місці у рейтингу першотравневих розваг – різноманітні заміські прогулянки, поїздки «на природу», «на шашлики» й усілякі пікніки. А дехто віддає перевагу вже зовсім пасивному відпочинку і мріє просто повалятися на дивані, погортати, не відриваючись від телевізора, книжку чи посидіти в родинному колі. Щоправда, цьогорічні політичні події внесли деякі корективи у звичний сценарій святкування: певна частина люду гаятиме час на майданах.
Відпочивати на природі дуже корисно
Ну що ж, у кожного свої секрети релаксації. Та не завадило б звернути увагу і на поради фахівців. А на їхній погляд, активний відпочинок на природі справді найкращий спосіб відновлення душевних і фізичних сил. Узимку люди, як правило, менше рухаються, менше бувають на свіжому повітрі, нерідко набирають зайву вагу. Тож весняна праця біля землі, розумне фізичне навантаження – річ дуже корисна, особливо для городян, які страждають від гіподинамії. А ще, спілкуючись з природою, ми живимося її енергією, розпружуємося і розряджаємося психологічно. І жоден телевізор, жодне пишне застілля не здатні нам цього замінити.
Втім, дехто і поїздки на природу перетворює на безкінечне застілля. І хоч смачно попоїсти – цілком у дусі української традиції, варто згадати також і про інші традиції: пісні, хороводи, різноманітні забави, ігри. Хтось скаже: це ж лише для молодих! Але де, як не на природі, людина будь-якого віку може відчути себе молодою, розкутою, позбавленої комплексів і пересторог? І коли, як не в ці весняні дні...
Як і за розвиненого соціалізму – ударна праця на власних садках-городах
Не відрізняються великим розмаїттям і способи «святкування». Як свідчать соціологічні опитування, значна частина українців, як і за часів розвиненого соціалізму, відзначає пролетарське свято ударною працею на власних садках-городах. І для багатьох це не стільки практична потреба, скільки душевна. Адже потяг до землі в українців, мабуть, у генах, і жодні раціональні міркування тут ні до чого.
На другому місці у рейтингу першотравневих розваг – різноманітні заміські прогулянки, поїздки «на природу», «на шашлики» й усілякі пікніки. А дехто віддає перевагу вже зовсім пасивному відпочинку і мріє просто повалятися на дивані, погортати, не відриваючись від телевізора, книжку чи посидіти в родинному колі. Щоправда, цьогорічні політичні події внесли деякі корективи у звичний сценарій святкування: певна частина люду гаятиме час на майданах.
Відпочивати на природі дуже корисно
Ну що ж, у кожного свої секрети релаксації. Та не завадило б звернути увагу і на поради фахівців. А на їхній погляд, активний відпочинок на природі справді найкращий спосіб відновлення душевних і фізичних сил. Узимку люди, як правило, менше рухаються, менше бувають на свіжому повітрі, нерідко набирають зайву вагу. Тож весняна праця біля землі, розумне фізичне навантаження – річ дуже корисна, особливо для городян, які страждають від гіподинамії. А ще, спілкуючись з природою, ми живимося її енергією, розпружуємося і розряджаємося психологічно. І жоден телевізор, жодне пишне застілля не здатні нам цього замінити.
Втім, дехто і поїздки на природу перетворює на безкінечне застілля. І хоч смачно попоїсти – цілком у дусі української традиції, варто згадати також і про інші традиції: пісні, хороводи, різноманітні забави, ігри. Хтось скаже: це ж лише для молодих! Але де, як не на природі, людина будь-якого віку може відчути себе молодою, розкутою, позбавленої комплексів і пересторог? І коли, як не в ці весняні дні...