Упродовж цілого тижня сценою дніпропетровського театру імені Горького володіли театри-учасники «Рампи» — винятково молоді і винятково аматорські. Із 30 претендентів на участь у ювілеї фестивалю журі відібрало менше від половини. Отож дніпропетровський глядач зміг оцінити роботи 14 труп із України, Росії та Білорусі.
В акторів і режисерів-аматорів є чому провчитись, кажуть професіонали, які сиділи в журі. Однак і зауважень до їхніх постановок чимало.
Поради від професіоналів – за лаштунками
Головний режисер Дніпропетровського театру імені Горького Жан Мельников — незмінний член суддівської колегії упродовж усіх 15 років. Його записничок упродовж п’яти конкурсних днів майже вщерть заповнений помітками.
Про недоліки пан Мельников говорити на мікрофон не хоче — корисні поради учасникам давав за лаштунками. Що ж до самої «Рапми», Жан Мельников переконаний: її цінність у глядачах, таких же молодих і енергійних, як і учасники.
«Цінність „Рампи“ в тому, що це непрофесійні колективи, які, на щастя, можуть прибрати з вулиці бездушність, аморальність, бездуховність. Найцінніше в ній те, що щоразу в залі є свій глядач, дивовижно делікатний, дивовижно культурний», — каже Мельников.
Подорослішав фестиваль — подорослішали теми
Ювілейна «Рампа» була не просто підбиттям певних підсумків. На 15-й рік фестиваль кардинально змінив свою жанрову спрямованість. Якщо у перші роки на сцені в основному були легкі комедії та жартівливі мініатюри, то цього року значно побільшало соціальних і психологічних драм.
Комусь із глядачів це сподобалось, хтось, як і раніше, прийшов розважитись і посміятись.
Марина, глядачка: «Мені дуже сподобався вівторок, коли були танці, музика, пластика руху. В цьому — шоу-маски, це був дніпропетровський спектакль, грала моя одногрупниця. Вона грала собаку-приблуду, мені вона дуже сподобалась».
Євген, глядач: «Я вже багато років ходжу на цей фестиваль. Для мене це свято. Рівень професійний росте. Дивився спектакль білоруського театру, із Новополоцька. Дуже сподобалось. Наскільки виклались, наскільки це було справжнє, цікаве».
Глядацькі симпатії і плани на майбутнє
Думки глядачів журі у своїх оцінках теж враховувало. У холі театру впродовж усієї «Рампи» стояли скриньки, куди можна було вкинути записку з назвою театру, який сподобався найбільше. Саме за результатами цього імпровізованого референдуму потім вручили приз глядацьких симпатій.
Але «Рампа» на цьому не закінчилася. Організатори, а це Дніпропетровська спілка молоді та облдержадміністрація, вже міркують над тим, яким зробити фестиваль за рік, за два, за три…
«Завдання — підбити підсумки 15-річчя і поставити завдання принаймні ще на наступні 15 років», — каже голова організаційного комітету Євген Бородін.
В акторів і режисерів-аматорів є чому провчитись, кажуть професіонали, які сиділи в журі. Однак і зауважень до їхніх постановок чимало.
Поради від професіоналів – за лаштунками
Головний режисер Дніпропетровського театру імені Горького Жан Мельников — незмінний член суддівської колегії упродовж усіх 15 років. Його записничок упродовж п’яти конкурсних днів майже вщерть заповнений помітками.
Про недоліки пан Мельников говорити на мікрофон не хоче — корисні поради учасникам давав за лаштунками. Що ж до самої «Рапми», Жан Мельников переконаний: її цінність у глядачах, таких же молодих і енергійних, як і учасники.
«Цінність „Рампи“ в тому, що це непрофесійні колективи, які, на щастя, можуть прибрати з вулиці бездушність, аморальність, бездуховність. Найцінніше в ній те, що щоразу в залі є свій глядач, дивовижно делікатний, дивовижно культурний», — каже Мельников.
Подорослішав фестиваль — подорослішали теми
Ювілейна «Рампа» була не просто підбиттям певних підсумків. На 15-й рік фестиваль кардинально змінив свою жанрову спрямованість. Якщо у перші роки на сцені в основному були легкі комедії та жартівливі мініатюри, то цього року значно побільшало соціальних і психологічних драм.
Комусь із глядачів це сподобалось, хтось, як і раніше, прийшов розважитись і посміятись.
Марина, глядачка: «Мені дуже сподобався вівторок, коли були танці, музика, пластика руху. В цьому — шоу-маски, це був дніпропетровський спектакль, грала моя одногрупниця. Вона грала собаку-приблуду, мені вона дуже сподобалась».
Євген, глядач: «Я вже багато років ходжу на цей фестиваль. Для мене це свято. Рівень професійний росте. Дивився спектакль білоруського театру, із Новополоцька. Дуже сподобалось. Наскільки виклались, наскільки це було справжнє, цікаве».
Глядацькі симпатії і плани на майбутнє
Думки глядачів журі у своїх оцінках теж враховувало. У холі театру впродовж усієї «Рампи» стояли скриньки, куди можна було вкинути записку з назвою театру, який сподобався найбільше. Саме за результатами цього імпровізованого референдуму потім вручили приз глядацьких симпатій.
Але «Рампа» на цьому не закінчилася. Організатори, а це Дніпропетровська спілка молоді та облдержадміністрація, вже міркують над тим, яким зробити фестиваль за рік, за два, за три…
«Завдання — підбити підсумки 15-річчя і поставити завдання принаймні ще на наступні 15 років», — каже голова організаційного комітету Євген Бородін.