Скеледром, де тренуються
дніпропетровські підкорювачі гірДо мандрівок літніх готувалися цілу зиму
Щоб почати ходити та їздити у мандрівки, тренувалися цілу зиму. П’ятикласник Вадик із 66-ої школи Дніпропетровська у туристичному клубі лише рік. Ця весна має стати для нього першою весною подорожей.
«Всю зиму ми тренувались. Цікаво, багато перешкод, адреналін піднімається. Цікаво лазити по скеледрому. Я вузли навчився в''язати, і головне — страху позбавився. Я б хотів у Кримські гори поїхати і в Новомосковський ліс», – розповів п’ятикласник.
До Карпат і Криму — такі зазвичай маршрути, їх обирають турінструктори для своїх вихованців. Походи стежками Присамар’я та Придніпров’я — запасний варіант, кажуть керівники гуртків, — коли в горах холодно.
Подорожувати рідним краєм
Між тим і в своєму краї є що подивитись, переконаний Володимир Попов, керівник туристичної секції із Верхньодніпровська. Цього року він вже зводив дітей у два краєзнавчі походи.
Володимир Попов: «Якщо взяти всю область, то Верхньодніпровщина — один із найбільш перспективних районів «зеленого» туризму. Багато заповідних місць, заказників, незаймані куточки байрачного типу з багатою рослинністю. По-друге, район цікавий в історичному аспекті — у цих місцях Меншиков наздоганяв Мазепу і на одному з островів добивав залишки козаків, які тому служили».
Для вихованців В’ячеслава Ткаченка із Орджонікідзе улюблений маршрут лежить до сусідньої області. Щоліта, по кілька разів, вони бувають у Запоріжжі, на Хортиці. На обласний зліт пан Ткаченко приїхав без вихованців — каже, не зібрали грошей на поїздку.
Хто фінансує молодих туристів
Усі туристичні походи, які організовує В’ячеслав Ткаченко, — виключно на батьківські гроші: «У місцевої влади, у місцевих керівників це не знаходить розуміння. Абсолютно. Наш будинок творчості перебуває у стані постійного ремонту вже 6 років. Невеликий скеледром прямо на сходовому майданчику. Туди скидають будівельне сміття. Ось у таких умовах ми тренуємося».
Представники влади з цим не погоджуються. Гроші з місцевих бюджетів виділяють, але невеликі. Приміром, у Криничанському районі торік 5 тисяч гривень витратили на придбання наметів та «спальників». Скористатися ними зможуть тільки школярі райцентру, які займаються у центрі учнівської молоді.
Начальник відділу освіти райдержадміністрації Валентин Бала сказав Радіо Свобода: «Ми намагаємось. У нас Центр учнівської молоді на бюджеті місцевому. Вони в нас посідають призові місця на обласних змаганнях, тому ми і сприяємо».
Ті, хто не здобуває призових місць, як виглядає, можуть сподіватись лише на ентузіазм своїх вихователів, досвідчених туристів, та батьківські кишені. Між тим, кажуть інструктори, заняття туризмом у наш час — справа не з дешевих. Тільки один більш-менш якісний наплічник коштує до 500 грн.