Павло Тарасович біля своєї
радіостанції.Павло Тарасович – учасник п’ятої української антарктичної експедиції
Потужна кіловатна радіостанція Тарасовича, розміщена у радіорубці 12-ї рівненської школи, немов магніт, притягує школярів. За фахом Павло – ветеринар, тож у пам’ятній експедиції на станцію Вернадського спілкувався з птахами та пінгвінами більше, ніж з людьми. Хоча сеанси зв’язку, які проводив біолог-радист щодня, давали йому та його колегам відчуття причетності до цілого світу.
Розповідаючи про сеанси зв’язку, Тарасович пояснив: «Під час сеансів можна говорити про радіо, антени, проходження, про погоду, навіть трішки про дівчат, але забороняється розмовляти про релігію, бізнес, секс і політику…».
Сеанси зв’язку: і врятувати, і розважити
Втім, радіолюбителі не залишаються осторонь від вагомих подій, які вважають загальноважливими.
Карта, яку надсилали радіолюбителі
з "Майдану-2004".Іноді сигнал радіоаматора може бути рятівним, скажімо, для корабля, який надсилає сигнал SOS. А іноді – пізнавальним. Скажімо, як під час щорічних сеансів на полі Берестецької битви.
Павло Тарасович: «Ми інформуємо увесь світ, що є таке історичне місце, одного разу я мас сеанс зв’язку звідти з японцем – розповідав йому про цю битву. Він дуже здивувався – каже, не знав, що у вас там такі великі битви були».
Подібними картками обмінюються
радіолюбителі.Першим, хто відгукнувся на сигнал, поданий за присутності кореспондента Радіо Свобода, став радіолюбитель з Донбасу.
Голос: Мене звуть Ігор, перебуваю за 60 кілометрів північніше від Донецька, місто Костянтинівка. Прийом…
Тарасович: Знаю, з вашого міста у мене колись був у гостях «УР7 ІРЛ» – редактор газети, радіолюбитель, ми разом з ним були в експедиції…
Голос: Так, Павле, прийнято, удачі вам – 73 – найкращі побажання…
Так радіо досі об’єднує людей, яких нині роз’єднують політики.