(scan) |
Переконувала з бігбордів 2 роки тому соціальна реклама. Перейнявся цим питанням і уряд - впровадив одноразову допомогу при народженні дитини – 8,5 тисяч гривень. Щоправда, одразу платять лише половину суми, а решту - впродовж року частинами. І хоча цю суму уряд планував збільшувати,певний ефект від такої допомоги вже є: минулого року рівень народжуваності підскочив з дев’яти до майже десяти дітей на тисячу осіб населення. Але цього все одно недостатньо, щоб Україна не втрачала кількість населення. Для багатьох українських жінок народження дитини фактично означає різкі зміни в матеріальному становищі: матері, яка сама виховує дитину, держава допомагає 120 гривнями на місяць. Для порівняння – упаковка памперсів коштує 60 гривень, одна пляшка якісного штучного дитячого харчування (вистачає на 3 дні) – 30 гривень. Мамам, які лишаються “сидіти” з дітьми у декретній відпустці, держава гарантує за законом 23 відсотки від прожиткового мінімуму (420 гривень – нині прожитковий мінімум для працездатної особи). Якщо мама не працювала до того, вона отримує фіксовану суму – 90 гривень. Відтак державна допомога не спонукає до “подвигів” материнства.
Найбільше проблем сучасні батьки вбачають у тому, що не можуть приділити дитині достатньо уваги вже із самого народження. Мамам доводиться виходити на роботу якомога раніше – “щоб дитина мала все”, дитина залишається із няньками (які “коштують” в Україні вже за 300 доларів на місяць). Відтак молода сім’я, яка наважилася на поповнення, не має часу на виконання безпосередніх батьківських обов’язків – погратися з дитиною, вчити, гуляти...
Бо саме у перші роки дитина отримує головну інформацію про життя, а тому бути мамі разом з дитиною дуже важливо, каже Тетяна Горин, психолог Центру роботи з жінками. Суміщати роботу і виховання дитини неможливо, вважає психолог і пояснює: “Діти, вирощені мамою хоча б до 3-річного віку, більш впевнені, сільніші – і в психологічному плані, і в біологічному”
Історія однієї сім’ї
В Інституті демографії стверджують: кількість безплідних пар у незалежній Україні не зростає порівняно із часами СРСР. Втім, професор медицини Федір Дахно, який займається проблемами безпліддя, має свій погляд: безплідних подружжів стало більше – зараз це приблизно 20 відсотків від загальної кількості. І якраз ці пари будь що намагаються народити дитину.
Леся з донькою Ніною |
(RadioSvoboda.Ua) |
“Рік лікувалася, три роки на мені тримався цей діагноз. І весь цей час ходити і дивитися на дітей, вагітних було дуже нелегко. Потім, завагітніла, але вагітність зірвалася.... Коли завагітніла вдруге – розгубилася, але й зраділа. Навіть, коли народилася Ніна, я її годувала і ніяк не могла повірити, що це моя донька. Мамою бути нелегко в Україні. Ті 8,5 тисяч, які держава декларує як велике благо, це надто мала сума від того, що насправді потрібно мамі з маленькою дитиною. Єдине – це дає можливість рік прожити не перепозичаючи гроші, а потім – шукати роботу, бо остання виплата буде у липні, а я мама-одиначка. Звісно, хотілося б посидіти з дитиною до 3-х рочків, я відчуваю по ній – донька потребує саме моєї уваги. Але мушу виходити на роботу, хоча з радістю сиділа б далі і ще народжувала б дітей...”
Багатодітності - повага
До багатодітних сімей прості українці ставляться по-різному. Є радянський стереотип: якщо сім’я багатодітна, значить, бідна. Втім, зараз мами, які народжують трьох (або більше) дітей викликають подив і повагу серед тих, хто наважився лише на одну дитину. Однак зазвичай допомога держави для багатодітних мам декларативна та недостатня. Надавати таким родинам пільги на кредит для ведення малого бізнесу, звільнення від оподаткування на перші 3 роки чи сприяти працевлаштуванню – пропонують державі активісти львівської Спілки багатодітних сімей. Між родинами можна оголосити тендер на кращий проект щодо малого підприємництва. Невдовзі Львівська облрада має намір затвердити програму соціального захисту багатодітних родин. Але чи буде вона реалізована чи залишиться на папері, як і чимало інших соціальних програм? Двічі проводилась нарада, на якій чиновники оголошували власне бачення допомоги багатодітним. Але реалізація такої програми потребує 100 мільйонів гривень. Це немислимі гроші для бюджету, водночас посадовці не назвали найменшої суми, яку можна було б реально виділити для багатодітних родин.
Львів’янка Леся Кравчишин має сімох дітей. Поки вони з чоловіком воліють покладатись на власні сили і виховують своїх дітей працьовитими і скромними.
«Кожна мама почувається щасливою. Але у багатодітної матері це щастя таки важке», - каже Леся.
Мама 7 дітей жодним словом не натякнула у розмові з кореспондентом Радіо Свобода, що родина постійно відчуває брак грошей на найнеобхідніше.
І наостанок: за соціологічними даними, первістків українські жінки народжують до 25 років: 20 відсотків дівчат стають мамами у віці від 15 до 19 років. Ще 60 відсотків – у віці від 20 до 24 років. Ще 17 відсотків – у віці від 25 до 29. І тільки 6 відсотків жінок наважуються народити дитину після 31 року.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: