Доступність посилання

ТОП новини

Виставка, яка вчить культурі, — День музеїв у Львові


Галина Терещук Львів, 18 травня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Безкоштовний проїзд у музейному експонаті — 100-літньому трамваї, безплатний вхід у музеї, нічні екскурсії. Так намагаються привернути увагу львів’ян до львівських музеїв працівники у Міжнародний день музеїв, який сьогодні в усьому світі відзначається 29-й рік поспіль.

Відкривається виставка
(RadioSvoboda.Ua)
Працівники львівських музеїв сьогодні зробили виклик. Вони представили виставку, яка вчить культурі, виставивши унікальні експонати 19-го — початку 20-го століття, які представлені в Палаці Бандінеллі вперше і до появи яких спонукало високе кохання.

Обриси європейської культури Львова протягом 19-го і початку 20-го століття можна собі змалювати, побувавши у 6 виставкових залах у Палаці Бандінеллі. У 1811 році тут була книгарня Вільда, який привозив до Львова найкращі книги з усієї Європи.

У Палаці Бандінеллі бували, читали, пили каву, гербатку поети, музиканти, художники, актори, меценати. Відтак на стінах були портрети драматурга Фредра, сина Моцарта, Шопена, поета Вейського, графіка із зображенням Львова 19 століття Лянге, Ауера, Станіслава, Копистинського, Манастирського.

Інтелігентна і шляхетна родина Вільдів формувала довкола себе елітне середовище. А про високе кохання поета Вейського до заміжньої і чарівної піаністки Леонтії Вільди пліткувало усе місто, воно оспіване у поетичних рядках. Коли Леонтія важко хворіла туберкульозом, вона поїхала в Італію, де від неї не відходив Корнель Вейський, який листувався з чоловіком Леонтії Каролем і писав, якою непересічною була ця жінка.

Висока любов двох чоловіків до однієї жінки і шляхетна поведінка Леонтії надихнули працівників музею зробити виставку не лише про родину Вільдів, а й про середовище Львова загалом у 19-му — на початку 20-го століть.

Родинна шафа Вілда
(RadioSvoboda.Ua)
У фондах історичного музею віднайшли портрети меценатів Львова, які за власні гроші збирали по всьому світові унікальні картини, предмети старовини, формували цінні колекції і все дарували громаді міста.

Скарбек заснував драмтеатр, нині імені Марії Заньковецької, Оссолінський — бібліотеку імені Стефаника, Дзєдушицький — природничий музей, а ще меценати Лозинський, Сапєга, Петрушевичі, Зубрицький. Усі їхні портрети написані відомими художниками і представлені на виставці. Львів 19 століття — аристократичний, європейський, місто, яке знали у Європі.

«Сучасники мають знати тих, хто творив Львів 100 років тому»

Ірина Котлобулатова, львовознавець, поділилась своїми думками про виставку «Обриси культури Львова за 100 років»: «Для мене головне, що ми бачимо портрети тих, хто тепер майже не відомий для більшості городян. А це люди, які заслужили на повагу і пам’ять».

Старший науковий працівник Ольга Мороз розповіла, що вони «хотіли показати тих людей, які витрачали свої сили, гроші, знання, свій дорогоцінний час для того, щоб не лише зібрати колекцію, а щоб передати безкоштовно у дар місту».

Музейними засобами, ненав’язливо, працівники музею промовляють до сучасних «скоробагатьків», щоб вони думали не лише про дорогі машини та особняки, але й про те, що залишають майбутнім поколінням. Чи поповнять їхні портрети колекцію меценатів?
XS
SM
MD
LG