Дослідження, які проводилися під час іспитів, показали, що в цей період у студентів значно підвищується тиск, а на електрокардіограмі навіть реєструються зміни, схожі на передінфарктний стан. Пов’язані з іспитами психологічні навантаження і стреси нерідко призводять до загострення хронічних хвороб і погіршення здоров’я в цілому. Значно менш травматичним видається тестування, що нині широко впроваджуються в навчальних закладах України. Проте і воно є певною формою іспитів, і без хвилювання також не обходиться.
В принципі, це нормально. Більше або менше хвилюються всі. Декому це навіть допомагає зібратися, мобілізувати себе. Але інколи в стані іспитового стресу навіть добре підготовлена людина не може зосередитись, сконцентрувати увагу, буквально втрачає дар мови. Не дуже допомагають у таких випадках і заспокійливі засоби. Адже будь-які транквілізатори гальмують не лише емоції, але й розумову діяльність.
Екзамени – просто складова навчального процесу
Що ж робити в такій ситуації? Найголовніше - правильно налаштуватися, усвідомити, що екзамени – просто складова навчального процесу, тож і ставитися до них треба спокійно. Батьки, які, звичайно ж, переживають за успіх нащадка, часом вносять у підготовку до іспитів зайву нервозність, а ця їхня тривожність передається дітям. А от позитивний настрій старших, їхня впевненість додає спокою дітям. Тому варто хвалити їх за найменший успіх і не драматизувати події у разі невдачі. Важливо також зрозуміти, що навіть провал іспиту – це не глобальна катастрофа. І в жодному разі не слід ставити на собі клеймо невдахи. Взагалі, будь-які життєві неприємності, стверджують психологи, — насамперед накопичення досвіду. Варто лишень не зациклюватися на власних переживаннях, а навчитися робити з них правильні висновки.
Та будь-який іспит має дві сторони: ті, хто його складають, і ті, хто цей іспит приймають. І від налаштованості, настрою, поведінки цих останніх значною мірою залежить і психологічний стан перших, і сама атмосфера екзамену. Здається, деяким викладачам подобається цю атмосферу нагнітати. Але чи варто самоутверджуватися за рахунок тих, хто від тебе залежить? Адже можна бути вимогливим і водночас доброзичливим, суворим, але не жорстоким, справедливим, але не дріб’язково прискіпливим. І від цього повага до вас тільки зростатиме.
Втім, все наше життя складається з іспитів. І шкільні та студентські – зовсім не найскладніші серед життєвих тестів.
В принципі, це нормально. Більше або менше хвилюються всі. Декому це навіть допомагає зібратися, мобілізувати себе. Але інколи в стані іспитового стресу навіть добре підготовлена людина не може зосередитись, сконцентрувати увагу, буквально втрачає дар мови. Не дуже допомагають у таких випадках і заспокійливі засоби. Адже будь-які транквілізатори гальмують не лише емоції, але й розумову діяльність.
Екзамени – просто складова навчального процесу
Що ж робити в такій ситуації? Найголовніше - правильно налаштуватися, усвідомити, що екзамени – просто складова навчального процесу, тож і ставитися до них треба спокійно. Батьки, які, звичайно ж, переживають за успіх нащадка, часом вносять у підготовку до іспитів зайву нервозність, а ця їхня тривожність передається дітям. А от позитивний настрій старших, їхня впевненість додає спокою дітям. Тому варто хвалити їх за найменший успіх і не драматизувати події у разі невдачі. Важливо також зрозуміти, що навіть провал іспиту – це не глобальна катастрофа. І в жодному разі не слід ставити на собі клеймо невдахи. Взагалі, будь-які життєві неприємності, стверджують психологи, — насамперед накопичення досвіду. Варто лишень не зациклюватися на власних переживаннях, а навчитися робити з них правильні висновки.
Та будь-який іспит має дві сторони: ті, хто його складають, і ті, хто цей іспит приймають. І від налаштованості, настрою, поведінки цих останніх значною мірою залежить і психологічний стан перших, і сама атмосфера екзамену. Здається, деяким викладачам подобається цю атмосферу нагнітати. Але чи варто самоутверджуватися за рахунок тих, хто від тебе залежить? Адже можна бути вимогливим і водночас доброзичливим, суворим, але не жорстоким, справедливим, але не дріб’язково прискіпливим. І від цього повага до вас тільки зростатиме.
Втім, все наше життя складається з іспитів. І шкільні та студентські – зовсім не найскладніші серед життєвих тестів.