Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Меморіал жертвам «Биківнянських могил» біля Броварської траси
Скрізь по лісу на деревах висять пам''ятні дошки розстріляним у Биківнянському лісі
Точне місце, де зустріли смерть близькі, не знає ніхто. На одному кв. метрі лісу тут лежть троє розстріляних.
Тут разом можна зустріти і ветеранів радянських військ,
і воїнів УПА
Пані Віра і пан Віталій. Кияни. В Биківнянському лісі з їхніх родичів нікого не розстріляли, але щороку приїздять вшанувати пам''ять загиблих тут. Слухати:
Віктор Ющенко з дочками і сином
Пані Антоніна і мала Марічка, яка вже добре знає хто і за що лежить в цій землі Слухати:
Мітинг у пам''ять загиблих
Віталій Мацюк торік наступив на череп. Він приїжджає сюди щороку аж з Білої Церкви, що на Київщині. Йому уже за 80, він присів обабіч на землі, бо ноги вже підводять. Його мова уже дуже не зрозуміла і тиха, він весь час плаче: «Батько й сусіди тут. Кого спіймають, того й розстрілюють. Голодомор пам’ятаю. Собак їли, людей їли. Я в Києві лежав у лікарні, мені пощастило, мене не з’їли, не помер, і в лікарні не заморили». Слухати:
У селищі Биківня впродовж майже десяти років здійснювалось поховання понад сотні тисяч людей, закатованих радянськими органами НКВС у 30-х – початку 40-х років.