“Цигарка – це наркотик, і аж ніяк не легкий”
За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні майже 10 мільйонів активних курців. Серед чоловіків щодня курять майже сімдесят відсотків, жінок - втричі менше. Українські чоловіки курять найбільше у Європі, тому застерігати від “страшних речей ” на цигарках дуже правильно, переконаний психолог і сексопатолог Юрій Засєда. Адже все, що пишеться, правда:
“Куріння - це проблема соціальна, тому соціальна антиреклама тютюну повинна бути. Ефективна вона чи ні — це інше питання. Насправді, цигарка — це наркотик і не такий уже й легкий. Він викликає потужну залежність, в тому числі і фізіологічну. Страждають легені, судини”.
Тютюн шкодить також і жіночому здоров’ю. Він впливає, за словами лікарів, на репродуктивну систему. Одне з досліджень виявило, що рівень плідності у жінок, які палять, складає приблизно 72% рівня тих, хто не палить.
Соціальна антиреклама цигарок досить ефективна, вважають у Міністерстві охорони здоров’я. Однак, насправді, її набагато менше, ніж реклами тих самих цигарок. Ба більше, на відміну від реклами, ефективність якої перевіряють фахівці перед тим як її запустити в ефір, соціальна антиреклама робиться майже навмання, спеціальні дослідження не проводяться за браком коштів, каже директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків Костянтин Красовський. Єдине, на що антиреклама спирається, – це закордонний досвід:
“У Польщі протягом року 3% курців відмовились від сигарет, завдяки соціальній рекламі. У Канаді – там картинки, там 16 варіантів різноманітних попереджень, рекомендації, як кинути курити. Колись там курило більше 50 % населення, зараз курить 15 %”.
Курці активні і пасивні Серед жертв тютюну одна десята — пасивні курці, каже колишній міністр охорони здоров”я, радник Президента і лікар Микола Поліщук. Зі 100 тисяч людей, які помирають від тютюну, 12-13 тисяч - пасивні курці. Пана Поліщука дивує, чому київська влада досі не визначила так звані "громадські місця", де законом заборонено курити:
“Ще в серпні минулого року секретар Київради Олесь Довгий оголосив, що через місяць буде введено розпорядження про заборону курити на стоянках та в інших громадських місцях. До цього часу жодного нормативного акту не видано.”
Олесь Довгий дійсно обіцяв визначити місця де курити заборонено. Його помічник, Юрій Хавич, обіцяє це і досі:
“На найближчих сесіях Київради буде передано з райдержадміністрацій узгоджений перелік місць, де заборонене паління. Київрада затвердить це. Зараз є пряма заборона на продаж цигарок — біля дитсадків та шкіл”.
Заборона не діє?
Заборона продавати цигарки та алкоголь біля шкіл не дуже працює. Принаймні, з власного досвіду можемо сказати, що недалеко від місця нашої роботи є школа, а за рогом метрах в 50-ти від неї кіоск з тютюном і пивом.
На вулицях Києва теж менше курити не стали, каже директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків Костянтин Красовський. Єдине місце, де інколи ганяють курців, - підземний перехід на Майдані Незалежності, так звана "труба". Хоча часом курять самі міліціонери, каже пан Костянтин:
“Коли я проходив на Майдані Незалежності і зробив зауваження міліціонеру, що він курить, то він мені відповів: немає постанови міськради про це”.
Дивна ситуація: є закон, але його неможливо виконувати без активної участі міських рад. А ще без активної позиції міських рад і Верховної Ради не можна позбутися нав’язливої тютюнової реклами. Міністр молоді та спорту Віктор Корж у інтерв’ю для Радіо Свобода наголосив, що небажання заборонити подібну рекламу - справа лобістів:
“Певне лобі є у Верховній Раді. Ми бачили, що не так легко наші питання проходили через профільний комітет і в сесійній залі. Я звертався у Державний комітет по радіомовленню і в профільний комітет до Віталія Шевченка. Вони кажуть – ми розуміємо вашу громадянську позицію. Але надходження до місцевих бюджетів від реклами тютюну – колосальні”.
Високі ціни – один із способів боротьби з тютюнопалінням? Важливий момент, який за умов невисоких зарплат українців міг би вплинути на рішення "курити чи не курити", - це вартість сигарет. Наразі вона невисока через низькі акцизні збори, стверджують у Міністерстві фінансів. Але ситуацію обіцяють виправити з січня наступного року. Директор департаменту податкової та митної політики Мінфіну Сергій Чекашкін прогнозує, що саме тоді запрацює новий Податковий кодекс з новими ставками акцизних зборів:
“Кінцева ціна для споживача зросте у більшій мірі ще й за рахунок ПДВ. Підвищувати будемо обов”язково. Єдине, що нас стримує, – це питання контрабанди. Акцизний збіг будемо підвищувати щорічно”.
Зміни є
Якими будуть нові ціни на цигарки, можна тільки вгадувати. У дорогих країнах, наприклад у Британії, одна пачка коштує від 5 фунтів – приблизно 50 гривень. Однак це лише потенційна можливість. А допоки місцеві ради рахуватимуть, що для країни важливіше - надходження до бюджету чи здоров’я громадян, — єдиним шляхом порятунку лишається активна громадянська позиція, переконаний активний противник куріння, радник Президента, хірург Микола Поліщук. Після того, як парламент ухвалив закон про заборону паління, в Україні припинилось зростання виробництва сигарет, каже екс-міністр охорони здоров’я. Ще одним позитивним моментом він вважає зменшення кількості курців – на 4,6 відсотка. Місця громадського харчування виокремили спеціальні зали для курців і некурців, а деякі ресторани взагалі заборонили тютюновий дим. Анти тютюнову кампанію підхопили столичні пляжі. Минулого року, розповідає пан Поліщук, курцям відвели там спеціальну ділянку.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Юрій Засєда: “Коли ми бачимо чоловіка з порушенням ерекції, ми запитуємо - куриш? Якщо так, то тут ми допомогти не можемо”.
“Куріння - це проблема соціальна, тому соціальна антиреклама тютюну повинна бути. Ефективна вона чи ні — це інше питання. Насправді, цигарка — це наркотик і не такий уже й легкий. Він викликає потужну залежність, в тому числі і фізіологічну. Страждають легені, судини”.
 |
| Майже третина українських курців – жінки |
Соціальна антиреклама цигарок досить ефективна, вважають у Міністерстві охорони здоров’я. Однак, насправді, її набагато менше, ніж реклами тих самих цигарок. Ба більше, на відміну від реклами, ефективність якої перевіряють фахівці перед тим як її запустити в ефір, соціальна антиреклама робиться майже навмання, спеціальні дослідження не проводяться за браком коштів, каже директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків Костянтин Красовський. Єдине, на що антиреклама спирається, – це закордонний досвід:
“У Польщі протягом року 3% курців відмовились від сигарет, завдяки соціальній рекламі. У Канаді – там картинки, там 16 варіантів різноманітних попереджень, рекомендації, як кинути курити. Колись там курило більше 50 % населення, зараз курить 15 %”.
Курці активні і пасивні Серед жертв тютюну одна десята — пасивні курці, каже колишній міністр охорони здоров”я, радник Президента і лікар Микола Поліщук. Зі 100 тисяч людей, які помирають від тютюну, 12-13 тисяч - пасивні курці. Пана Поліщука дивує, чому київська влада досі не визначила так звані "громадські місця", де законом заборонено курити:
“Ще в серпні минулого року секретар Київради Олесь Довгий оголосив, що через місяць буде введено розпорядження про заборону курити на стоянках та в інших громадських місцях. До цього часу жодного нормативного акту не видано.”
Олесь Довгий дійсно обіцяв визначити місця де курити заборонено. Його помічник, Юрій Хавич, обіцяє це і досі:
“На найближчих сесіях Київради буде передано з райдержадміністрацій узгоджений перелік місць, де заборонене паління. Київрада затвердить це. Зараз є пряма заборона на продаж цигарок — біля дитсадків та шкіл”.
Заборона не діє?
 |
На вулицях Києва теж менше курити не стали, каже директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків Костянтин Красовський. Єдине місце, де інколи ганяють курців, - підземний перехід на Майдані Незалежності, так звана "труба". Хоча часом курять самі міліціонери, каже пан Костянтин:
“Коли я проходив на Майдані Незалежності і зробив зауваження міліціонеру, що він курить, то він мені відповів: немає постанови міськради про це”.
 |
“Певне лобі є у Верховній Раді. Ми бачили, що не так легко наші питання проходили через профільний комітет і в сесійній залі. Я звертався у Державний комітет по радіомовленню і в профільний комітет до Віталія Шевченка. Вони кажуть – ми розуміємо вашу громадянську позицію. Але надходження до місцевих бюджетів від реклами тютюну – колосальні”.
Високі ціни – один із способів боротьби з тютюнопалінням? Важливий момент, який за умов невисоких зарплат українців міг би вплинути на рішення "курити чи не курити", - це вартість сигарет. Наразі вона невисока через низькі акцизні збори, стверджують у Міністерстві фінансів. Але ситуацію обіцяють виправити з січня наступного року. Директор департаменту податкової та митної політики Мінфіну Сергій Чекашкін прогнозує, що саме тоді запрацює новий Податковий кодекс з новими ставками акцизних зборів:
 |
Зміни є
Якими будуть нові ціни на цигарки, можна тільки вгадувати. У дорогих країнах, наприклад у Британії, одна пачка коштує від 5 фунтів – приблизно 50 гривень. Однак це лише потенційна можливість. А допоки місцеві ради рахуватимуть, що для країни важливіше - надходження до бюджету чи здоров’я громадян, — єдиним шляхом порятунку лишається активна громадянська позиція, переконаний активний противник куріння, радник Президента, хірург Микола Поліщук. Після того, як парламент ухвалив закон про заборону паління, в Україні припинилось зростання виробництва сигарет, каже екс-міністр охорони здоров’я. Ще одним позитивним моментом він вважає зменшення кількості курців – на 4,6 відсотка. Місця громадського харчування виокремили спеціальні зали для курців і некурців, а деякі ресторани взагалі заборонили тютюновий дим. Анти тютюнову кампанію підхопили столичні пляжі. Минулого року, розповідає пан Поліщук, курцям відвели там спеціальну ділянку.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: