У часи Паризької Революції найрадикальніші борці за справедливість, рівність та братерство сиділи у Конвенті, тодішньому парламенті, ліворуч. Відтоді прихильників ідеї рівноправ’я та соціальної справедливості почали називати "лівими". На українські політичній сцені "лівими" традиційно вважають себе соціалісти і комуністи. У своїх партійних програмах вони активно захищають ідею державної власності і виступають проти великого капіталу. Член фракції СПУ Віталій Шибко пояснює: лівий рух різнобічний – починаючи від лейборизму, соціал-демократії і закінчуючи соціалізмом.
Щодо українських комуністів, розмірковує Віталій Шибко, то їх швидше можна було би назвати консерваторами, хоча, з іншого боку, вони стоять на позиціях рівноправ’я та інших соціальних цінностей і мають таку ж програму партії, тому їх називають все ж таки лівими. От соціалісти, говорить Віталій Шибко про рідну партію, висувають ідею соціальної демократії. На відміну від комуністів, українські соціалісти визнають і ринкову економіку, і приватну власність:
“Але ця ринкова економіка має існувати і працювати на державу. І не можна переходити межу, коли ринкова економіка захопить сферу культури, соціальну... Якщо людині не пощастило отримати гарну освіту, або не має вона яскравих талантів і здібностей, то вона переходить на соціальну стадію запезбечення... А якщо людина успішна, їй більше поталанило від природи, то вона має більші можливості. Вона має подумати і визначитися, чим вона може поділитися із суспільством”.
Ліва ідея вічна як людство, патетично зазначає комуніст Петро Цибенко. Між тим, на минулих парламентських виборах соціалісти і комуністи посіли відповідно четверте і п’яте місця. За соціалістів проголосували майже 6% виборців, за комуністів - майже 4%. Це був найгірший результат за історію цих партій. Хоча, переконаний комуніст Петро Цибенко, абсолютно всі партії йшли на вибори із "лівими гаслами". Інша справа, що не дотримуються їх надалі, вже у роботі...Але, на його думку, це ще раз доводить:
“Людство за всю свою історію не винайшло більш досконалої ідеї суспільного укладу, ніж рівність, братерство – тобто тих гасел, на яких базується ліва ідея ”.
“Лівий регіон”
Лідер кримських комуністів, депутат ВР України 5 скликання Леонід Грач |
(RadioSvoboda.Ua) |
Людей старшого віку соціологи зараховують до основної складової лівого електорату. Але комуністи і соціалісти активно залучають до своїх лав "молоду кров". 27- річний депутат Запорізької міськради Олександр Зубчевський за своїми ідеологічними переконаннями комуніст. “Відповідає моєму світогляду”, - каже про комуністичну ідеологію колишній комсомолець.
“Ідеї рівності, справедливості ніколи не помруть. Що б там не казали про Радянський Союз, але те суспільство було цінним завдяки турботі про кожну людину... ”
“Французи мають серце ліворуч, а гаманця – праворуч. Так ті голосують – половина “за правих”, половина “за лівих”
Франція є благодатним грунтом для розквіту лівої ідеології, зазначає українська журналістка у Парижі Алла Лазарєва. На останніх президентських виборах друге місце і переконливі сорок сім відсотків голосів здобула соціалістка Сеголен Руаяль. Популярність лівих у Франції має свої причини. Ліві гарно себе зарекомендували під час Другої Світової війни, вони були єдиними, хто чинив спротив окупації на національному рівні, до того як Де Голь організував спротив з англійської території. Напередодні парламентських виборів, які мають відбутися у Франції 10 і 17 червня, соціологічні опитування прогнозують, що “ліві” “візьмуть” 35-40 % голосів виборців.
“Проблема не в лівизні, а в східних орієнтаціях” – Вадим Карасьов
Комуністи мають гарні шанси не лише потрапити у наступний парламент, але й збільшити своє представництво у Верховній Раді, а от доля соціалістів залишається під питанням, прогнозує політолог Вадим Карасьов. А взагалі, на його думку, класичні "ліві" в Україні відсутні, є просхідні і прозахідні ліві політичні сили:
“Якщо вже говорити про національних “лівих”, то це БЮТ. А от комуністи — це більше проросійська сила, а не “ліва”. І тут голоси їхнього електорату перехоплює Партія регіонів... ”
“Взяти і поділити!”
Офіційно ліві політичні сили фінансують їхні прихильники. Однак прості математичні підрахунки партійних витрат, поділених на кількість членів цих партій, дають підстави для сумнівів у прозорості такого фінансування, каже політолог Максим Стріха. На його думку, деякі бізнесмени давно зрозуміли принади “лівої” згуртованості та дисциплінованості, і успішно звертаються до них за потребою – коли потрібно “провести” певні законопроекти у парламенті. Хоча фракції “лівих” і невеличкі, зате голосують завжди одностайно. Показовим, на думку Максима Стріхи, є оприлюднення імені людини, яка на минулих парламентських виборах фінансувала ПСПУ(партію Наталі Вітренко) – Максим Курочкін, якого трохи пізніше вбили снайперським пострілом біля приміщення суду:
“Вже одне це прізвище дає уявлення про коло тих, хто сьогодні матеріально підтримує українську “лівицю”. На жаль, постатей, які мають “кримінальні гроші” у списках “лівих”,коли їх зроблять відкритими, виявиться досить”.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: