12 червня 1812 року шестисоттисячна армія Наполеона переправилася через Німан, що був західним кордоном Російської імперії, і рушила на схід. Невдовзі на Волині союзники французького війська, австрійські корпуси генералів Шварценберґа, Фреймонта і Реньє розгромили Третю російську армію генерала Тормасова і зайняли Ковель, Володимир-Волинський, Луцьк та Дубно.
Бонапарт збирався віддати Волинь Австрії, а Правобережжя приєднати до Великого герцогства Варшавського. На Лівобережжі та на півдні України він планував створити 2 українські держави під протекторатом Франції – так звані «наполеоніди». До однієї з них мали входити Чернігівщина і Полтавщина, до іншої – Запоріжжя, Донбас, Херсонщина та Крим.
Натомість російський імператор Олександр Перший розпорядився у червні оголосити в Україні набір добровольців до козацьких кінних полків. На Київщині та Поділлі було сформовано 4 полки. Запис у них відбувався з таким піднесенням, що це викликало занепокоєння поліції:
«За жодну справу так охоче не бралися, як за збирання козаків. Цим викликають щодо себе велику підозру, а особливо тим, що адвокати і молодь пісні співають про збір цих козаків, щось неприємне і в критику для Росії».
На Чернігівщині за місяць були сформовані 6 козацьких полків, на Полтавщині — 9, причому набір до П’ятого полтавського полку організував Іван Котляревський. У вересні козаки вирушили на Калугу і Тулу, потім з півночі охороняли українські землі.
Після відступу залишків армії Наполеона за Німан кілька козацьких полків у складі російської армії брали участь у поході до Німеччини та Швейцарії. 1814 року вони повернулися в Україну і були розпущені.
Бонапарт збирався віддати Волинь Австрії, а Правобережжя приєднати до Великого герцогства Варшавського. На Лівобережжі та на півдні України він планував створити 2 українські держави під протекторатом Франції – так звані «наполеоніди». До однієї з них мали входити Чернігівщина і Полтавщина, до іншої – Запоріжжя, Донбас, Херсонщина та Крим.
Натомість російський імператор Олександр Перший розпорядився у червні оголосити в Україні набір добровольців до козацьких кінних полків. На Київщині та Поділлі було сформовано 4 полки. Запис у них відбувався з таким піднесенням, що це викликало занепокоєння поліції:
«За жодну справу так охоче не бралися, як за збирання козаків. Цим викликають щодо себе велику підозру, а особливо тим, що адвокати і молодь пісні співають про збір цих козаків, щось неприємне і в критику для Росії».
На Чернігівщині за місяць були сформовані 6 козацьких полків, на Полтавщині — 9, причому набір до П’ятого полтавського полку організував Іван Котляревський. У вересні козаки вирушили на Калугу і Тулу, потім з півночі охороняли українські землі.
Після відступу залишків армії Наполеона за Німан кілька козацьких полків у складі російської армії брали участь у поході до Німеччини та Швейцарії. 1814 року вони повернулися в Україну і були розпущені.