Сергій Васильковський. Козаки в степу. 1890. Картон, олія. |
(scan) |
«У мирний час відпускатися будуть до своїх осель, а збиратися для навчання на один місяць на рік по закінченню польових робіт».
Російський уряд надав козакам землі у міжріччі Інгулу і Південного Бугу. До Війська були приписані всі старообрядці, міщани та ремісники Катеринославської і Харківської губерній. Загалом на землях Війська мешкало 50 тисяч осіб, з них близько 10 тисяч боєздатних козаків, об’єднаних у 10 полків.
Катеринославське козацтво у складі російської армії брало участь у війні з Туреччиною, здобувало турецькі фортеці Акерман (нині Білгород-Дністровський), Очаків, Кілія та Ізмаїл. На турецькому боці воювали козаки Задунайської Січі.
Катеринославське козацьке військо проіснувало 9 років і було ліквідоване російським урядом 5 червня 1796 року. Згодом козаки та поселенці колишніх земель Катеринославського війська були переселені на Кубань.