У Львівському обласному центрі служби крові я побачила близько півсотні людей. Вони очікували біля кабінетів спершу на медогляд, а уже потім на забір крові. Переважно це були чоловіки віком від 30 до 50 років.
98 % донорів здають кров для близької людини
На запитання, чому здають кров у відповідь почула:
– Здавати крові – це корисна справа, яка рятує життя людей і я почуваюсь добре після цього.
– Я почесний донор і роблю це за гроші кожного місяця.
– Спершу я здавав кров, бо жінка була вагітна, потім для швагра, який мав операцію. Сьогодні прийшов добровільно, на цей раз за гроші.
– Я служив в Афганістані. Для мене здавали кров, і я віддаю.
Протягом року у Львівський обласний центр служби крові приходять 9-10 тисяч осіб. Переважна більшість здає кров безкоштовно для хворого родича чи приятеля. І лише 2 відсотки – це активні донори, які за гроші кожні два тижні здають плазму крові (плазма формує ланцюжок згортання крові).
У Львові є лише один препарат для збору плазми, у Тернополі – 3. А ось студентів у центрі я не зустріла. Їх можна привабити хіба що оплатою, каже Ігор Горбаль, заввіділення центру служби крові. За 450 мілілітрів «червоного золота» платять 72 гривні. Однак ці гроші не приваблюють молодь.
В Україні не вистачає донорської крові
На одного мешканця Львівщини заготовляють 3,9 мілілітрів крові, при нормі удвічі більшій. Медики стверджують, що в Україні бракує донорської крові. Те, що обмаль донорів свідчить про низький рівень суспільної свідомості, а ще чимало людей працездатного віку емігрували за кордон, важко знайти здорових людей.
Близько 6 % крові безкоштовних донорів – непридатна для використання. Як розповів Ігор Горбаль, у ній виявляють закриті форми гепатиту В і С та інші інфекції. Торік виявили ВІЛ-інфекцію у крові заробітчан, які повернулись з Росії.
Ігор Горбаль: “Ми забезпечуємо лікарні по препаратах крові на 100%, по плазмі на 80-82%. Тобто 18-20 відсотків це і бракує. Минулого року близько 20 тисяч людей по області здали кров”.
Бюджетні гроші підуть на контрацептиви, а не для препарату якісного зберігання і переробки крові
Однак найбільшою проблемою для львівського обласного центру служби крові є відсутність сучасного медичного обладнання для зберігання і переробки крові. Медики це роблять на препаратах 1970 року, стільці для донорів мають по 45 років, а вікна у приміщенні служби крові встановлені ще в 40-их роках. Зараз за свої гроші центр проводить ремонт.
На жодне прохання, які надсилаються роками, про виділення грошей для придбання устаткування обласна рада не відреагувала. Для прикладу, тернопільський і закарпатський центри мають таке обладнання за бюджетні гроші.
Цього року, згідно з однією з медичних програм, ухвалених облрадою, на 200 тисяч гривень придбають контрацептиви. А це становить половину суми, необхідної щоб кров переробляли і зберігали згідно світових норм.
Плазма крові у замороженому вигляді може перебувати протягом 2 років, еритроцити в холодильнику – щонайбільше 40 днів, активність тромбоцитів при кімнатній температурі – 5 днів, а лейкоцити втрачають свої властивості через 24 години після збору крові.
Щодня тисячі важкохворих людей чи тих, хто потрапив в аварію, чи пожежу потребують плазми, білків, тромбоцитів, еритроцитів крові. Їхня відсутність означає для людини одне – смерть.
98 % донорів здають кров для близької людини
На запитання, чому здають кров у відповідь почула:
– Здавати крові – це корисна справа, яка рятує життя людей і я почуваюсь добре після цього.
– Я почесний донор і роблю це за гроші кожного місяця.
– Спершу я здавав кров, бо жінка була вагітна, потім для швагра, який мав операцію. Сьогодні прийшов добровільно, на цей раз за гроші.
– Я служив в Афганістані. Для мене здавали кров, і я віддаю.
Протягом року у Львівський обласний центр служби крові приходять 9-10 тисяч осіб. Переважна більшість здає кров безкоштовно для хворого родича чи приятеля. І лише 2 відсотки – це активні донори, які за гроші кожні два тижні здають плазму крові (плазма формує ланцюжок згортання крові).
У Львові є лише один препарат для збору плазми, у Тернополі – 3. А ось студентів у центрі я не зустріла. Їх можна привабити хіба що оплатою, каже Ігор Горбаль, заввіділення центру служби крові. За 450 мілілітрів «червоного золота» платять 72 гривні. Однак ці гроші не приваблюють молодь.
В Україні не вистачає донорської крові
На одного мешканця Львівщини заготовляють 3,9 мілілітрів крові, при нормі удвічі більшій. Медики стверджують, що в Україні бракує донорської крові. Те, що обмаль донорів свідчить про низький рівень суспільної свідомості, а ще чимало людей працездатного віку емігрували за кордон, важко знайти здорових людей.
Близько 6 % крові безкоштовних донорів – непридатна для використання. Як розповів Ігор Горбаль, у ній виявляють закриті форми гепатиту В і С та інші інфекції. Торік виявили ВІЛ-інфекцію у крові заробітчан, які повернулись з Росії.
Ігор Горбаль: “Ми забезпечуємо лікарні по препаратах крові на 100%, по плазмі на 80-82%. Тобто 18-20 відсотків це і бракує. Минулого року близько 20 тисяч людей по області здали кров”.
Бюджетні гроші підуть на контрацептиви, а не для препарату якісного зберігання і переробки крові
Однак найбільшою проблемою для львівського обласного центру служби крові є відсутність сучасного медичного обладнання для зберігання і переробки крові. Медики це роблять на препаратах 1970 року, стільці для донорів мають по 45 років, а вікна у приміщенні служби крові встановлені ще в 40-их роках. Зараз за свої гроші центр проводить ремонт.
На жодне прохання, які надсилаються роками, про виділення грошей для придбання устаткування обласна рада не відреагувала. Для прикладу, тернопільський і закарпатський центри мають таке обладнання за бюджетні гроші.
Цього року, згідно з однією з медичних програм, ухвалених облрадою, на 200 тисяч гривень придбають контрацептиви. А це становить половину суми, необхідної щоб кров переробляли і зберігали згідно світових норм.
Плазма крові у замороженому вигляді може перебувати протягом 2 років, еритроцити в холодильнику – щонайбільше 40 днів, активність тромбоцитів при кімнатній температурі – 5 днів, а лейкоцити втрачають свої властивості через 24 години після збору крові.
Щодня тисячі важкохворих людей чи тих, хто потрапив в аварію, чи пожежу потребують плазми, білків, тромбоцитів, еритроцитів крові. Їхня відсутність означає для людини одне – смерть.