Багато хто вважає, що функції батька зводяться переважно до матеріального забезпечення родини. Провідна роль у формуванні особистості дитини традиційно відводиться матері. От і виходить, що "середньостатистичний" завжди зайнятий тато проводить зі своїм чадом лише 5 хвилин на добу. Але не менше, ніж з мамою, діти потребують уваги та психологічного зв’язку з батьком, стверджують науковці.
Нерідко навіть цілком "свідомі" татусі переконані, що вони можуть проявити свої батьківські якості, лише коли дитина підросте. Проте психологічні дослідження доводять, що чоловіки, за бажання, не гірше, ніж жінки, розуміють сигнали, які подають немовлята, а діти розвиваються краще, якщо з ними активно спілкуються тати. Причому, батьки, залучені до турботи про дитину з перших днів, зберігають близкість з нею і у подальшому житті.
Сини копіюють риси татів, а доньки почувають себе захищенішими...
Ще важливішою є роль тата для старших дітей. Для хлопчика батько – взірець справжнього чоловіка. Свідомо чи підсвідомо, син прагне наслідувати його позитивні та негативні риси і звички. Дівчинці батькова увага надає відчуття захищеності, впевненості в собі. Від того, як складаються її взаємини з татом, значною мірою залежать і її стосунки з чоловіками в дорослому віці. Діти, які виростають без батька, як правило, гірше адаптуються, мають труднощі у спілкуванні з однолітками і старшими.
Відчутний вплив батька на характер і навіть долю дітей. Так, встановлено, що існує пряма залежність між успіхами і самореалізацією дорослої людини і рівнем її близкості з батьком у дитинстві. А от тати з низькою самооцінкою сприяють аналогічному ставленню до себе і своїх нащадків. Прикметно також, що діти, які виростають у родині без батька, відтворюють подібну ж модель і у власному житті: не можуть створити повноцінну сім’ю, частіше розлучаються. Втім, часом спостерігається і зворотна реакція: чоловіки, які виросли в неповній сім’ї, прагнуть стати для власних дітей такими татами, яких їм самим бракувало в дитинстві.
Чи відзначатимуть і в Україні День батька?
Та й взагалі, нині все більше чоловіків залучається до активного батьківства. Мабуть, саме для таких тат у багатьох країнах світу встановлено День батька. У США, Канаді, деяких державах Європи його відзначають у третю неділю червня, в Естонії та скандинавських країнах – у листопаді. В українському календарі такого свята поки що немає. Але, гадаю, українські тати також на нього заслуговують. Нещодавно громадська організація Міжнародний центр батьківства запропонувала встановити День батька і в Україні. І навіть звернулася з таким проханням до Президента. Так що не виключено, наступного року українські дітлахи вітатимуть зі святом не лише своїх мам, але й татусів.
Нерідко навіть цілком "свідомі" татусі переконані, що вони можуть проявити свої батьківські якості, лише коли дитина підросте. Проте психологічні дослідження доводять, що чоловіки, за бажання, не гірше, ніж жінки, розуміють сигнали, які подають немовлята, а діти розвиваються краще, якщо з ними активно спілкуються тати. Причому, батьки, залучені до турботи про дитину з перших днів, зберігають близкість з нею і у подальшому житті.
Сини копіюють риси татів, а доньки почувають себе захищенішими...
Ще важливішою є роль тата для старших дітей. Для хлопчика батько – взірець справжнього чоловіка. Свідомо чи підсвідомо, син прагне наслідувати його позитивні та негативні риси і звички. Дівчинці батькова увага надає відчуття захищеності, впевненості в собі. Від того, як складаються її взаємини з татом, значною мірою залежать і її стосунки з чоловіками в дорослому віці. Діти, які виростають без батька, як правило, гірше адаптуються, мають труднощі у спілкуванні з однолітками і старшими.
Відчутний вплив батька на характер і навіть долю дітей. Так, встановлено, що існує пряма залежність між успіхами і самореалізацією дорослої людини і рівнем її близкості з батьком у дитинстві. А от тати з низькою самооцінкою сприяють аналогічному ставленню до себе і своїх нащадків. Прикметно також, що діти, які виростають у родині без батька, відтворюють подібну ж модель і у власному житті: не можуть створити повноцінну сім’ю, частіше розлучаються. Втім, часом спостерігається і зворотна реакція: чоловіки, які виросли в неповній сім’ї, прагнуть стати для власних дітей такими татами, яких їм самим бракувало в дитинстві.
Чи відзначатимуть і в Україні День батька?
Та й взагалі, нині все більше чоловіків залучається до активного батьківства. Мабуть, саме для таких тат у багатьох країнах світу встановлено День батька. У США, Канаді, деяких державах Європи його відзначають у третю неділю червня, в Естонії та скандинавських країнах – у листопаді. В українському календарі такого свята поки що немає. Але, гадаю, українські тати також на нього заслуговують. Нещодавно громадська організація Міжнародний центр батьківства запропонувала встановити День батька і в Україні. І навіть звернулася з таким проханням до Президента. Так що не виключено, наступного року українські дітлахи вітатимуть зі святом не лише своїх мам, але й татусів.