В Італії, неофіційно, понад 500 тисяч українських трудових іммігрантів |
(RadioSvoboda.Ua) |
Сестра Ксенофонта на благодійних засадах допомагає співвітчизникам, які потрапляють у скрутні ситуації. З її досвіду, до трагічних випадків часто призводить важкий психологічний стан людини на чужині. Чоловіки у розпачі починають пити, а жінки замикаються у собі і уникають спілкування. Розповідає монахиня: „Коли людині важко тут, вона стикається з проблемами, входить у депресію, часто трапляються випадки самогубства. Були історії, як наші жінки хотіли покінчити з життям, їм не вдавалося, і вони залишалися інвалідами”.
За офіційними даними, в Італії перебувають близько 200 тисяч трудових іммігрантів з України, неофіційно вважається, що їх понад півмільйона
Отримавши запит від родичів, Посольство України у Римі сприяє відправці тіла померлого на батьківщину. Через тарифи національного перевізника „Міжнародні авіалінії України”, це коштує досить дорого: від 2,5 до 3,5 тисяч євро, розповіли у посольстві в Римі. У деяких випадках транспортування здійснюється за державний кошт, інколи витрати поділяють родичі. Як зазначив посол Чернявський, Україна одна з небагатьох держав, котра надає у цьому плані допомогу. Більшість країн вважають, що відправлення померлого на батьківщину – це приватна справа особи. Георгій Чернявський: „Люди з інших країн страхуються, а у нас бояться якусь копійку заплатити в Україні, але знати, коли щось трапиться, не доведи Господи, захворієш, отримаєш травму ... це життя... Головне, що в Україні вже є такі страхові компанії”.
Активісти української громади наголошують, що дуже проблематично відправити додому важкохвору особу або викликати до неї родичів з України. З одного боку, брак літаків зі спеціальним обладнанням, машин швидкої допомоги, а з іншого – труднощі з отриманням візи в італійському консульстві у Києві. Представниця болонської громади Мирослава Лебідь: „Ми маємо два останніх випадки, одну жінку так і не вдалося відправити , оскільки у літаку не було достатньої кількості кисню для хворого”.
Про необхідність організації, яка опікувалась би справами померлих українських громадян, міркують в громаді українців. Наразі цим переймаються дипломати та християнські товариства.