Ведучі: Зиновій Фрис, Юлія Жмакіна(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Пан Костенко є майстром спорту з альпінізму і парламентським рекордсменом, депутатом усіх скликань, окрім останнього.
Юлія Жмакіна: От від цього, Зиновію, у мене і перше запитання до нашого гостя.
Пане Юрію, чи відчули Ви сатисфакцію чи внутрішньо потирали руки від карколомної долі парламенту 5-го скликання?
Юрій Костенко: Я був впевнений, що він не потримається довго, тому що він не віддзеркалює більшу частину суспільних інтересів.
Але, без сумніву, я не можу радіти з цього, тому що втрачають усі. В першу чергу за останній рік втратили ми набагато більше в плані національної політики, в плані економічних перетворень, аніж за всі попередні роки.
Зиновій Фрис: Пане Костенко, важко не бути народним депутатом?
Юрій Костенко: Ні, мені цей рік додав дуже багато того, чого мені бракувало. Я дуже багато спілкувався впродовж року з виборцями в різних регіонах. Таке безпосереднє спілкування для політика є набагато важливішим, ніж сидіння у ВРУ. Юлія Жмакіна: Багато хто говорить, що це був крах парламентаризму. Очевидно, що такий крах може перенестися і далі, на час після цих виборів, можна очікувати кавалькаду подібних речей, що сталися з парламентом 5-го скликання.
Юрій Костенко: Ні, я не думаю, що це крах парламентаризму. Скоріш за все, це політична криза тієї системи, яка в Україні залишилася після проголошення незалежності, тому що за своєю суттю в незалежній Україні будувалася точно така ж тоталітарна політика, як і за комуністичних часів, лише це називалося політикою Президента Кучми і його оточення.
А сьогодні все-таки є перспективи, що в Україні буде відроджуватися демократія.
Зиновій Фрис: Хто Ваш політичний опонент: Партія регіонів, БЮТ, “Наша Україна”?
Юрій Костенко: Ні. Традиційно для правих політичних сил опонентами є ліві політичні сили. А серед лівих найбільш ортодоксальні – це комуністи, соціалісти, які не стали на шлях українських лівих, вони, здебільшого, віддзеркалюють інтереси Росії, російського політику, економічних інтересів, тому все це в найбільшій мірі є неприйнятним для правих патріотичних партій, зокрема для УНП.
Зиновій Фрис: Чому я згадав БЮТ і “НУ”, бо Ви різко опонуєте Юлії Тимошенко у Ваших інтерв’ю, Ви називаєте “НУ” ЗАТ, Ви опонуєте також доволі різко і панові Луценку.
Юрій Костенко: Я опоную тій політиці, яка багато в чому скомпрометувала і ідеї помаранчевого Майдану, і, власне кажучи, незалежність.
Політика популізму, політика, яка базується на тимчасовості, ніколи не додавала жодній країні світу перспективи. Тому саме за такі діяння я і конкретно критикую.
Стосовно Тимошенко, то це були помилки на посаді Прем’єр-міністра, які почалися з того, що почали боротися проти малого підприємництва, а це основа для ринку економіки.
Щодо “НУ”, то це дійсно творення політичної сили з так званого чистого листа, яка перетворилася в ЗАТ. Це була найбільша політична помилка В.А.Ющенка, який міг тоді створити дійсно потужну праву демократичну партію, яка б була сьогодні перспективною в плані проведення державної політики у парламенті. Тобто, вона впливала б на прийняття всіх тих законів, без яких ми ніколи не будемо жити в державі національній, в державі європейській, в державі заможній...
Юлія Жмакіна: І шанс “НУ” вже втрачено?
Юрій Костенко: Я не кажу про “НУ”, я кажу про Президента Ющенка. Я думаю, як Президент, який повинен реалізувати свою правоцентристську програму, він може сприяти тому, щоб праві сили об’єдналися.
Але знову ж таки навіть у плані цього мегаблоку, який створюється сьогодні. Лівий Луценко – це зовсім інша ідеологія, зовсім інша позиція, яка не збігається з програмою Президента Ющенка, та все ж він сьогодні...
Юлія Жмакіна: Пане Костенко, стійкі враження, що все-таки мегаблок – це блеф.
Юрій Костенко: Я думаю, що якби все було так, як має бути, тобто є політичні сили, є їхня програма, є вже тяглість традицій у спілкуванні з Президентом Ющенком, то все буде добре.
Але я категоричний противний роботи постійно на так званого вождя. Тобто, політична сила створюється не під вождя, а в нас звикли під вождя створити політичну силу.
Юлія Жмакіна: Ну, це посттоталітарна така річ.
Юрій Костенко: Так, посттоталітарний менталітет.
Політична сила створюється як віддзеркалення якоїсь частини суспільної свідомості. Так будуються європейські політичні партії. Є праві ідеї, які базуються на національному інтересі, на економічному. Є ліві ідеї - соціальний інтерес. Є ліберальна ідея. Є екологічна дія. Але ми постійно в Україні намагаємося будувати партію під того чи іншого вождя.
Зиновій Фрис: Я сказав би, щовічно експлуатують бренд Ющенка. Чи можна на бренді Ющенка в’їхати у той “політичний рай”?
Юрій Костенко: Ні. Бренди – це дуже тимчасове, бренди шкодять проведенню глибинної довгострокової політики, яка дозволяє вирішувати суцільні проблеми.
Зверніть увагу щодо української політики. Ми не реалізували за 16 років жодної програми ні щодо економіки, ні щодо села, ні щодо національного відродження, ні щодо інших суспільно-економічних проблем. Тому це є відповідь, чому Україна сьогодні в такому стані постійної політичної кризи, кризи змагальності за владу без надання відповіді: для чого тобі та влада?
З такого стану ми можемо вийти тільки тоді, коли до влади будуть приходити ідейні політичні сили, а не бренди, не вожді і не їхні смачні обіцянки.
Зиновій Фрис: Тобто, легше ховатися під крило Ющенка замість того, щоб виробляти якісь власні суперініціативи, суперпрограми, суперідеї?
Юрій Костенко: Звичайно!
Юлія Жмакіна: Не будете ховатися в цю передвиборчу?
Юрій Костенко: Ні, я ніколи не ховався. І цим відрізняються від багатьох інших політиків.
Зиновій Фрис: Пане Костенко, представники “НУ” вже майже не приховують: коаліція з Партією регіонів можлива.
Буде це цинізмом і зрадою з боку “НУ”, якщо це трапиться?
Юрій Костенко: Тут треба бути чесним перед виборцями. Виборцям треба пояснити, що поділ політики на правий і лівий берег завжди загрожує державній цілісності. Тому, якщо Президент, який проголосив курс на об’єднання держави, чесно і відверто скаже, що це можна зробити тільки через об’єднання політичних сил, то я думаю, що виборці зрозуміють.
Але якщо сьогодні я знову бачу, що йде в переддень нових виборів фактично гра політична, яка базується на тому, що бандерівці проти “регіоналів”, проти донецьких, на цьому будується весь піар, здебільшого чорний піар, то така політика ніколи не приведе до добра.
Ще раз повторюю. Приклад Німеччини, розвинутої демократичної держави. Уряд канцлера Коля довго тримався на одному голосі і не було проблем, як колись казав В.А.Ющенко, що ж я маю робити з парламентом, коли 50 на 50?
Та немає проблеми 50 на 50, коли змагається ідея: чи права, чи ліва, чи ліберальна, чи зелена. Але є проблема, коли змагається правий берег проти лівого, тоді буде і двомовність, і церкви, і тоді буде бандерівські, УПА проти воїнів Радянської Армії, тоді не буде держави.
Юлія Жмакіна: Пане Костенко, Ви кажете, що питання визнання воїнів УПА, мови та членства у НАТО треба внести у передвиборчу програму пропрезидентського мегаблоку.
Тобто, наскільки я розумію, шукати ось цю фішку (даруйте за таке сучасне молодіжне слово), що об’єднає Україну, Ви не збираєтесь?
Зиновій Фрис: І в цьому ж інтерв’ю, а, може, це інше інтерв’ю, яке я читав, пане Костенко, Ви якраз критикуєте Луценка за те, що він не хоче знати, чути про мову, про НАТО. Ви кажете, що Луценко виховувався на антинатовській риториці.
Юрій Костенко: Так, тому що він вийшов з Компартії, потім СПУ, а ідеологія їхня завжди була антиєвропейська, антинатовська.
Юлія Жмакіна: Пане Костенко, але, виносячи ці позиції, Ви однозначно знов граєте на цьому: два береги Дніпра...
Юрій Костенко: Я перевірив ці ідеї у виборчій кампанії 2006 року.
У Луганську, у Донецьку, у Криму я говорив і про НАТО, але не з точки зору загрози російським інтересам, як трактують комуністи, а з точки зору нових робочих місць, які Україна отримає, тому що ВПК, коли ми будемо членом НАТО, як мінімум в 10-20 разів отримає більше замовлень, в тому числі і найсучаснішу технологічну зброю, яка випускається в Україні. Це і бронетехніка, це і високоточна зброя, це і військово-транспортний літак АН-70. Тому НАТО – це економічна категорія, НАТО – це високі соціальні стандарти, це висока зарплата і пенсія.
Якщо так пояснювати у Луганську робітникам, то вони всі кажуть, що я за НАТО, але нас лякають...
Юлія Жмакіна: А голосують за Партію регіонів.
Юрій Костенко: А тому, що 99,9% інформації у Луганську протинатовської, і ніхто не опонує.
Тому, якби “НУ”, чи от сьогодні формується пропрезидентський блок, чітко могли пояснити і в східних регіонах, що означає наша політика у плані нових робочих місць, оті 5 мільйонів, які обіцяв Ющенко, у плані нових життєвих стандартів, то, повірте, голосували б і за НАТО, і за це.
Але я категорично проти того, що постійно виборця дурять. Давайте не будемо ці теми порушувати, тому що вони роз’єднують, як Ви кажете.
Почекайте, як це "роз’єднують"? Чому в Росії не роз’єднують білі і червоні... Ви в Держдумі ніколи не чули, що ці кажуть, що “ей, ти, красная морда”, а інші, що “ей, ти, бєлая морда”? Немає такого, бо Путін об’єднав політикою проросійською.
Чому ми не можемо проукраїнською політикою об’єднати і в питаннях навіть УПА...
Юлія Жмакіна: Ну, не можете, пане Костенко! Ну, подивіться!
Юрій Костенко: Можемо.
Я з власного прикладу скажу. Мій батько — кавалер трьох орденів Слави, до Берліна дійшов, а Костенко відстоює права УПА, тому що вони боролися за незалежність української держави.
Ми сьогодні живемо в цій державі, крісла маємо владні в українській незалежній державі, за яку покладали життя воїни УПА, а ми робимо вигляд, що не існує цієї проблеми.
Тому треба виборцю чесно і доступно пояснювати, що несе політика, яку пропонує, наприклад, пропрезидентський блок. Тоді виборець підтримає нас.
Теж саме стосується і мови, те ж саме стосується європейської інтеграції.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
