Працівники британської пошти страйкують

Розмови між профспілками та керівництвом Кролівської пошти завершилися безрезультатно. В результаті профспілка працівників системи зв’язку (CWU) оголосила, що запланований на п’ятницю цілодобовий страйк таки відбудеться. Працівники відкинули пропозицію керівництва пошти підвищити платзарплати на 2 з половиною %. Профспілки хотіли обіцянки, що планована модернізація не коштуватиме значного числа робочих місць.

Модернізація = втрата робочих місць

За підрахунками профспілки, плани менеджменту можуть призвести до втрати 40 тисяч робочих місць. Але Королівська пошта наполягає на тому, що зміни необхідні для успішної конкуренції з кількома приватними поштовими фірмами.

Виконавчий директор Королівської пошти Адам Кроз’єр, зокрема, констатує, що для того, щоб забезпечити якісне обслуговування клієнтів у майбутньому, Пошта мусить інвестувати в компанію. Вона мусить змінитися й модернізуватися. «Це єдиний шлях до конкурентоспроможності», переконаний Кроз’єр.

Але такі аргументи не переконують поштарів, і вони погрожують подальшими страйками. У п’ятницю біля багатьох офісів сортування і доставки листів стоять пікети. Водночас, багато відділків обслуговуваня клієнтів відкриті, як звичайно.

Послуги Королівської пошти далеко не ідеальні

Загалом, слід сказати, що якість поштових послуг в останнє десятиріччя досить помітно впала. Тому модернізація справді необхідна. Колись пошта була гордістю британців, і працювала вона як годинник. Зокрема, можна було бути впевненим, що лист з маркою першого класу досягне адресата на наступний день у будь-якому пункті країни. А лист другого класу доходив за два-три дні.

Нині все погіршилося. Пошта губиться, часто запізнюється, число поштових відділків значно скоротилося, а ціна послуг суттєво зросла. Крім того, конкуренція від приватних посилкових фірм відбирає чимало клієнтів.

Старі традиції, нові вимоги

Королівську пошту заснували 1660 року. Вона була урядовим департаментом до 1969 року, коли її перетворили на державну корпорацію, а 2000 року вона стала відкритою публічною компанією у власності держави, назву якої змінили з Королівської на Consignia. Ця назва виявилася дуже непопулярною, бо заперечувала понад 300-річну традицію.

Королівська пошта була збитковим підприємством і залишалась такою до приходу 2003 року нового голови Адама Кроз’єра. За нього пошта знову стала давати великі прибутки. Проте нині його намагання повернути високу якість обслуговування через модернізацію наразилися на опір профспілки. До речі, на відміну від інших великих британських державних монополій, Королівську пошту не вдалося приватизувати у 80-90 роках саме через силу профспілки працівників зв’язку.