Алла Жовнір зі своїм 17-річним сином – двоє з 14 останніх мешканців гуртожитку Шинного заводу, які вперто не хочуть виселятися. Каже: пропрацювала на підприємстві понад 30 років, а зараз не має де прихилитись.
«Прийшли і сказали на зборах, що нас виселяють у профілакторій, котрий не має статусу житлового приміщення. До цього нас примушували підписувати ордери, аби ми платили ту суму, котру вони хочуть, за гуртожиток. Ми судилися з ними і виграли суд. Тоді вони почали виселяти. Всіх людей виселили, а ось нас 14 чоловік лишилося», – каже вона.
На історію Алли Жовнір схожі історії десятків людей, які працювали на Шинному заводі. Підприємство виселило мешканців 4 своїх гуртожитків.
Профспілки: приватизація була незаконна
Профспілки, які в цьому конфлікті стали на бік людей, стверджують: це було незаконно, бо гуртожитки не належали підприємству, тільки перебували на його балансі, а перейшли до власності вже приватизованої «Дніпрошини» завдяки заангажованим судовим рішенням.
Клавдія Крещук, лідерка профспілкової організації, стверджує: «Вони купують рішення судів і ховають їх у шухляду. А потім реєструють за собою право власності. А Фонд держмайна не знав, доки ми його не поінформували, про те, що він втратив державне майно в особливо великих розмірах – чотири гуртожитки. Профспілки звернулися до прокуратури, і державної, і обласної, і ті суди, які ухвалювали рішення про відчуження майна без присутності сторони держави, будуть покарані».
Директор: приватизували за чинними на той час законами
Директор «Дніпрошини», що нині є приватним підприємством, Віталій Вербас пояснює, що гуртожитки отримали у власність за чинними на початок приватизації законами. А щодо місця проживання людей – проблему вирішили, каже Віталій Вербас.
«Що стосується переселення людей до профілакторію, то права їхні не порушені. Їм запропоноване альтернативне житло. Що стосується майна, то люди отримали частину майна через приватизаційні сертифікати. Все інше, що робилося підприємством, робилося згідно з чинним законодавством», – наполягає на своїй позиції керівник.
Директор підприємства каже, що за помилку Фонду держмайна мусить відповідати сам Фонд, адже приватизаційне законодавство зворотної дії не має.
ФДМ: була помилка, виправлятимемо через суди
Між тим Фонд держмайна зреагував і визнав, що проблема з гуртожитками – на совісті їхнього відомства. У середині 1990-х до статутних фондів підприємств, які збирались приватизувати, помилково повписували об’єкти соціальної сфери і попродавали. Тепер, каже заступник голови Фонду держмайна Олександр Потімков, через суди їх повертатимуть у власність держави.
Що ж до мешканців гуртожитків, яких лишають даху над головою, то їм Потімков радить теж іти до суду.
«По всій країні за нашою пропозицією відбувається безліч судів, у яких розглядають позови громадян на визнання таких актів приватизації неправомірними. У всіх цих позовах Фонд держмайна визнає свою помилку. Це один із кроків – вилучення зі статутних фондів підприємств гуртожитків, повернення їх до державного житлового фонду. До того моменту у нас є прохання: максимально згуртуватися і не допускати випадків виселення мешканців гуртожитків. На жаль, таких фактів по країні вистачає», – визнає представник ФДМ.
Наразі Фонд держмайна обіцяє мешканцям гуртожитків не тільки дах над головою, а й право власності на цей дах. Потімков упевнений, що парламент дозволить мешканцям гуртожитків приватизовувати кімнати.
Однак це станеться, коли Верховна Рада запрацює. А поки ініціативу взяли в свої руки профспілки. Вони погрожують міській владі багатотисячним мітингом протесту мешканців гуртожитків, чиї права порушили.
Наразі в гуртожитках мешкає понад 60 тисяч дніпропетровців. Це практично кожна десята людина працездатного віку.
«Прийшли і сказали на зборах, що нас виселяють у профілакторій, котрий не має статусу житлового приміщення. До цього нас примушували підписувати ордери, аби ми платили ту суму, котру вони хочуть, за гуртожиток. Ми судилися з ними і виграли суд. Тоді вони почали виселяти. Всіх людей виселили, а ось нас 14 чоловік лишилося», – каже вона.
На історію Алли Жовнір схожі історії десятків людей, які працювали на Шинному заводі. Підприємство виселило мешканців 4 своїх гуртожитків.
Профспілки: приватизація була незаконна
Профспілки, які в цьому конфлікті стали на бік людей, стверджують: це було незаконно, бо гуртожитки не належали підприємству, тільки перебували на його балансі, а перейшли до власності вже приватизованої «Дніпрошини» завдяки заангажованим судовим рішенням.
Клавдія Крещук, лідерка профспілкової організації, стверджує: «Вони купують рішення судів і ховають їх у шухляду. А потім реєструють за собою право власності. А Фонд держмайна не знав, доки ми його не поінформували, про те, що він втратив державне майно в особливо великих розмірах – чотири гуртожитки. Профспілки звернулися до прокуратури, і державної, і обласної, і ті суди, які ухвалювали рішення про відчуження майна без присутності сторони держави, будуть покарані».
Директор: приватизували за чинними на той час законами
Директор «Дніпрошини», що нині є приватним підприємством, Віталій Вербас пояснює, що гуртожитки отримали у власність за чинними на початок приватизації законами. А щодо місця проживання людей – проблему вирішили, каже Віталій Вербас.
«Що стосується переселення людей до профілакторію, то права їхні не порушені. Їм запропоноване альтернативне житло. Що стосується майна, то люди отримали частину майна через приватизаційні сертифікати. Все інше, що робилося підприємством, робилося згідно з чинним законодавством», – наполягає на своїй позиції керівник.
Директор підприємства каже, що за помилку Фонду держмайна мусить відповідати сам Фонд, адже приватизаційне законодавство зворотної дії не має.
ФДМ: була помилка, виправлятимемо через суди
Між тим Фонд держмайна зреагував і визнав, що проблема з гуртожитками – на совісті їхнього відомства. У середині 1990-х до статутних фондів підприємств, які збирались приватизувати, помилково повписували об’єкти соціальної сфери і попродавали. Тепер, каже заступник голови Фонду держмайна Олександр Потімков, через суди їх повертатимуть у власність держави.
Що ж до мешканців гуртожитків, яких лишають даху над головою, то їм Потімков радить теж іти до суду.
«По всій країні за нашою пропозицією відбувається безліч судів, у яких розглядають позови громадян на визнання таких актів приватизації неправомірними. У всіх цих позовах Фонд держмайна визнає свою помилку. Це один із кроків – вилучення зі статутних фондів підприємств гуртожитків, повернення їх до державного житлового фонду. До того моменту у нас є прохання: максимально згуртуватися і не допускати випадків виселення мешканців гуртожитків. На жаль, таких фактів по країні вистачає», – визнає представник ФДМ.
Наразі Фонд держмайна обіцяє мешканцям гуртожитків не тільки дах над головою, а й право власності на цей дах. Потімков упевнений, що парламент дозволить мешканцям гуртожитків приватизовувати кімнати.
Однак це станеться, коли Верховна Рада запрацює. А поки ініціативу взяли в свої руки профспілки. Вони погрожують міській владі багатотисячним мітингом протесту мешканців гуртожитків, чиї права порушили.
Наразі в гуртожитках мешкає понад 60 тисяч дніпропетровців. Це практично кожна десята людина працездатного віку.