Минулого року, про те, що відбувалося у львівській колонії Радіо Свобода дізналося від засудженого, який додзвонився по мобільному телефону. Чоловік розповів про жахливі умови утримання в’язнів, про погане харчування, хамське ставлення з боку начальства тюрми і що хворих на туберкульоз лікують... аспірином. Зрештою, цими таблетками годували від усіх хвороб.
В’язень говорив і про зловживання керівників тюрми. Засуджені вимагали звільнення з посади заступника начальника колонії з режиму майора Шевчука та інших керівників.
Спершу начальство департаменту з питань виконання покарань у Львівській області заперечувало факт бунту у в’язниці. Однак, невдовзі усе, про що розповіло Радіо Свобода, підтвердилося.
Львівська обласна прокуратура за фактом тілесних ушкоджень порушила 4 кримінальні справи. Журналісти певний час домагались дозволу потрапити у колонію, щоб поспілкуватись із бунтарями. Їм відмовляли і приховували інформацію. Один із в’язнів прибив ноги до підлоги з вимогою пропустити в колонію журналістів. Однак, коли представники ЗМІ туди врешті потрапили, то спілкувались лише з 3 бунтарями. Виявляється, усіх інших на той час уже перевели в тюрми в різні регіони. А журналістам повідомили, що засуджені, мовляв, не хочуть спілкуватись.
Цікаво, що на територію колонії не пропустили й бригаду швидкої допомоги. Голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник вимагав звільнення начальника обласного департаменту з виконання покарань Василя Ільницького і зробив відповідне подання у Київ.
Службове розслідування підтвердило факти зловживань у в’язниці, але покарали бунтарів
Службове розслідування торішнього протесту у тюрмі частково підтвердило факти порушення прав людини та недотримання правил утримання засуджених. Однак згодом обласна прокуратура закрила кримінальні справи. Начальник обласного департаменту Василь Ільницький, попри вимогу голови ОДА, залишився на місці.
У коментарі Радіо Свобода Василь Ільницький сказав, що «усі винні у зловживаннях офіцери понесли покарання – звільнені з посад, їм оголошені суворі догани».
Однак, за твердженням правозахисниці Олени Бойко, усі причетні до скандалу працівники колонії № 30, окрім однієї особи, залишились працювати. Лише майора Шевчука, звільнення якого домагались в’язні, перевели на посаду у львівський слідчий ізолятор, оперуповноваженим.
Найбільшому бунтарю не світить дострокове звільнення
За словами Олени Бойко, начальство департаменту переконує, що в колонії належне харчування і медичне обслуговування, але правозахисниця у це «не дуже вірить».
Засуджені бояться протестувати чи писати скарги. Адже з минулорічними бунтарями розправились – їх перекинули у тюрми в інші області. Так, сина Олени Бойко, який розповідав про умови утримання у в’язниці Радіо Свобода і в ефірі телепрограми «Свобода слова», закрили у приміщення камерного типу, а потім вивезли зі Львова у лікувальну тюрму для душевнохворих у Дніпропетровськ. Це сталося за наказом голови Департаменту з виконання покарань України Василя Кошинця, хоча в телеефірі він обіцяв не карати бунтаря.
Сьогодні син Олени Бойко відбуває термін ув’язнення вже в Луганську. Йому дописали сотню порушень за усі бунти, тому сподіватись на швидше звільнення він не може.
В’язень говорив і про зловживання керівників тюрми. Засуджені вимагали звільнення з посади заступника начальника колонії з режиму майора Шевчука та інших керівників.
Спершу начальство департаменту з питань виконання покарань у Львівській області заперечувало факт бунту у в’язниці. Однак, невдовзі усе, про що розповіло Радіо Свобода, підтвердилося.
Львівська обласна прокуратура за фактом тілесних ушкоджень порушила 4 кримінальні справи. Журналісти певний час домагались дозволу потрапити у колонію, щоб поспілкуватись із бунтарями. Їм відмовляли і приховували інформацію. Один із в’язнів прибив ноги до підлоги з вимогою пропустити в колонію журналістів. Однак, коли представники ЗМІ туди врешті потрапили, то спілкувались лише з 3 бунтарями. Виявляється, усіх інших на той час уже перевели в тюрми в різні регіони. А журналістам повідомили, що засуджені, мовляв, не хочуть спілкуватись.
Цікаво, що на територію колонії не пропустили й бригаду швидкої допомоги. Голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник вимагав звільнення начальника обласного департаменту з виконання покарань Василя Ільницького і зробив відповідне подання у Київ.
Службове розслідування підтвердило факти зловживань у в’язниці, але покарали бунтарів
Службове розслідування торішнього протесту у тюрмі частково підтвердило факти порушення прав людини та недотримання правил утримання засуджених. Однак згодом обласна прокуратура закрила кримінальні справи. Начальник обласного департаменту Василь Ільницький, попри вимогу голови ОДА, залишився на місці.
У коментарі Радіо Свобода Василь Ільницький сказав, що «усі винні у зловживаннях офіцери понесли покарання – звільнені з посад, їм оголошені суворі догани».
Однак, за твердженням правозахисниці Олени Бойко, усі причетні до скандалу працівники колонії № 30, окрім однієї особи, залишились працювати. Лише майора Шевчука, звільнення якого домагались в’язні, перевели на посаду у львівський слідчий ізолятор, оперуповноваженим.
Найбільшому бунтарю не світить дострокове звільнення
За словами Олени Бойко, начальство департаменту переконує, що в колонії належне харчування і медичне обслуговування, але правозахисниця у це «не дуже вірить».
Засуджені бояться протестувати чи писати скарги. Адже з минулорічними бунтарями розправились – їх перекинули у тюрми в інші області. Так, сина Олени Бойко, який розповідав про умови утримання у в’язниці Радіо Свобода і в ефірі телепрограми «Свобода слова», закрили у приміщення камерного типу, а потім вивезли зі Львова у лікувальну тюрму для душевнохворих у Дніпропетровськ. Це сталося за наказом голови Департаменту з виконання покарань України Василя Кошинця, хоча в телеефірі він обіцяв не карати бунтаря.
Сьогодні син Олени Бойко відбуває термін ув’язнення вже в Луганську. Йому дописали сотню порушень за усі бунти, тому сподіватись на швидше звільнення він не може.