10-й «Тарас Бульба» з рокерами, байкерами, «Беркутом» і зятем Юлії Тимошенко

На фестивалі чимало традиційного: відсутність державної підтримки та великих коштів; відкриття у вигляді молодих гуртів, котрі стильно і професійно грають український рок; присутність частини молоді, котра не гребує алкоголем і наркотиками та застосування сили правоохоронцями, котрі, як завжди, перестарались. Конфлікт одного з рок-фанів із «беркутівцем» довелося розбороняти… міліції.

Володар гран-прі – Львівський гурт «Кожному своє»

Але насамперед про володаря гран-прі – Львівський гурт «Кожному своє». За рік хлопці значно виросли, дехто з них здобув, а дехто почав здобувати вищу музичну освіту, тож гран-прі після призового другого місця було безперечно заслуженим, відзначив голова журі, композитор і виконавець Юрій Шаріфов. «Вони грають багато речей просто унікальних. Інтелігентні за культурою, ментальністю, освічені, естетично виховані – у минулому році якраз вступали до консерваторії, майстри в аранжуванні. Кожна нота доречна на своєму місці – унікальний вишкіл за результатом. Фактично це від природи, бо є люди, які все життя вчаться і не можуть такому навчитися».

Соліст гурту «Кожному своє» Остап Панчишин вважає, що «Тарас Бульба» – єдиний фестиваль, де справді можна вирости виконавцеві. До цієї перемоги хлопці йшли 4 роки. Батьки Остапа – музиканти, у групі грають однокурсники з музичного училища. Музичний симбіоз поколінь дав чудовий результат – професійність поєдналася з новаторством. Назви своєму напрямкові в рок-музиці хлопці поки що не мають.

Остап Панчишин: «Для нас це просто музика, яку ми граємо із задоволенням… Ми працювали дуже наполегливо – кожного дня репетиції по 3-4 години. Я бачу, що людям подобається. Десь у листопаді плануємо зробити у Львові масштабний концерт і будемо готуватися до запису альбому».

Загальний ріст культури виконавців...

Організатори фестивалю — оргкомітет «Тараса Бульба» та Рівненська міськрада — відзначили загальний ріст культури виконавців не тільки в музичному плані, а й у манері поведінки. Чого, на жаль, не скажеш про усіх глядачів, сумно констатував дубенський міський голова Леонід Дудко. «Це ж наші діти, і коли я бачу їх не в тому стані, у якому хотілося б, серце крається».

Втім, відмовлятися від фестивалю з огляду на прояви неадекватної поведінки з боку частини рокерів чи брак коштів Дубно не збирається. Його організатори переконані, що не псують, а формують фестивальну культуру всієї України.

Член журі Сергій Шишкін переконаний: втримати «Тараса Бульбу» – питання засадниче для української культури: «Тут фестиваль робиться за ідею. Ідею маленьких міст, які мають свою специфіку, свою ментальність, і вона нічим не гірша…».

Сергій Шишкін зовсім не сумує з приводу того, що «Тарас Бульба», на відміну від «Таврійських ігор», не є зірковим, бо вони тут тільки народжуються.

На нинішньому, винятково україномовному, фестивалі «Тарас Бульба» для одного з хед-лайнерів таки був виняток: дубнівчани тепло зустріли англійського рокера Шона Карра разом із гуртом «D.V.S» і навіть зауважили, що пісня під назвою «Freedom», якою він відкривав свій виступ у Дубні, личить і самому «Бульбі», і українському рокові.