Дніпропетровщина вибула із загальноукраїнського конкурсу «Сім чудес України»

Жодна із п’яти пам’яток історії Дніпропетровщини не набрала належної кількості голосів на інтернет-сайті акції «7 чудес України», відтак жодна не потрапила до фіналу конкурсу – ні тисячолітні скіфські скульптури, ні Новомосковський Троїцький собор «без єдиного цвяха», описаний Олесем Гончаром в однойменному романі, ані Церква Різдва Богородиці у Петриківці, споруджена гетьманом Калнишевським.

Найбільше неприємно вражені результатами інтернет-голосування нікопольські історики – могила легендарного кошового отамана Івана Сірка у селі Капулівка не потрапила до переліку найвизначніших пам’яток. Заступник директора місцевого краєзнавчого музею Мирослав Жуковський свого часу був серед дослідників, які відшукали череп і частину кісток кошового, щоб перепоховати за християнськими традиціями. Каже, ця могила – єдине вціліле в Україні поховання представника вищої козацької старшини.

Мирослав Жуковський: «Були десятки кошових отаманів, але, вибачте, скільки тих могил збереглося? Тільки могила Петра Дорошенка у В’ятці, в Російській Федерації – могила кошового Петра Калнишевського у Соловецькому монастирі та ще усипальниця Богдана Хмельницького (як відомо, його могила зазнала наруги). Тому могила кошового отамана Івана Сірка є однією з дуже цінних пам’яток історії та культури».

Пана Жуковського дивує не лише те, що пам’ятки Дніпропетровщини не потрапили до фіналу конкурсу, а й що туди пройшли об’єкти, щодо історичної цінності яких є сумніви. Історика з Нікопольщини, на території якої у різний час було аж п’ять Запорозьких Січей, вражає, що до списку українських див потрапив острів Хортиця у Запоріжжі, де взагалі не було жодної Січі.

Краєзнавець Ірина Голуб склала свій список найвизначніших пам’яток області

Інший дніпропетровський краєзнавець, керівник відділу Обласної наукової бібліотеки Ірина Голуб склала свій список найвизначніших пам’яток Дніпропетровщини. На це пішов майже рік. Перші у переліку скіфські кургани, наші «степові піраміди», ровесники єгипетських, далі – скіфська та половецька кам’яна пластика, так звані «кам’яні баби», наприкінці – завод «Південмаш», що випускає унікальні космічні апарати. Усе це гідне увійти до переліку «чудес України», написала пані Голуб у листі до організаторів конкурсу, але його проігнорували.

Ірина Голуб: «Мені хотілося скласти ланцюжок цікавих рукотворних об’єктів нашої області в часі – від сивої давнини до наших днів. Склала один список, склала другий, порадилась з одним своїм другом-краєзнавцем, порадилась з іншими. Щось відсіювалось, щось додавалось».

Не потрапили до переліку найвизначніших, однак залишаються дивами краю

У числі пам’яток, які могли б потрапити до переліку 7-ми чудес України дніпропетровські краєзнавці називають також петриківський розпис як унікальне прикладне мистецтво, укріплення 18-го століття на Царичанщині та руїни польської Кодацької фортеці 17-го століття під Дніпропетровськом.

Керівник школи козацького бойового мистецтва Геннадій Поляков найбільше вболіває за долю решток фортеці у Старих Кодаках: «Це одне з найпотужніших енергетичних місць. Цей дух козацький, дух наших пращурів. Я вважаю, що це одна із святинь Дніпропетровщини. Практично всі чули про Кодацьку фортецю, але мало хто знає, що вона розташована тут. Поруч з Кодацькою фортецею — старовинний цвинтар, на якому зараз пасуться корови. Цей стан треба змінювати».

Наразі дніпропетровські краєзнавці втішаються думкою про те, що пам’ятки Придніпров’я, не потрапивши до переліку найвизначніших, все-таки залишаються дивами краю. Та й інтернет-голосування, кажуть вони, не спосіб вирішувати важливі історико-культурні питання.

Фінішує загальноукраїнська акція «7 чудес України» напередодні дня Незалежності. Тоді ж Україна дізнається про 7 найвизначніших своїх пам’яток.