Дострокові парламентські вибори в Туреччині стали неминучими після затяжної парламентської кризи у травні – на початку липня, коли Меджліс не зміг обрати президентом представника правлячої Партії справедливості і розвитку, лідером якої є нинішній прем’єр-міністр країни Реджеп Ердоґан. Новий парламент змушений буде обрати президента упродовж 40 днів, а якщо ні — тоді знову дострокові парламентські вибори. До того ж, на жовтень-листопад призначено референдум щодо поправок до Конституції і всенародного обрання президента.
Турецькі електоральні проблеми
Туреччина має також проблеми з курдською меншиною, це 15-17 мільйонів населення країни. Анкара не хоче визнавати їхніх вимог щодо автономії. Турецька влада також проводить гостру дискусію з ЄС не лише щодо вступу Туреччини до спільноти, але й через турецьку громаду Кіпру, тоді коли грецька частина острова входить до ЄС. Крім того, одна з головних внутрішніх проблем – це протистояння між світсько-армійськими силами та ісламістами. Армія, яка стоїть на світських, атеїстичних засадах засновника Туреччини - Кемаля Ататюрка, за 30 років вже тричі скидала непідходящу для неї світську владу в країні.
Експерт з питань Туреччини Амберін Заман, яка є регіональним оглядачем лондонського «Екноміста», пояснює Радіо Свобода всі гострі сторони цих парламентських виборів. Це великий шанс для різноманітних фрагментів суспільства зібратися разом у межах парламенту, законної політичної структури, і досягти певної згоди. Однак, якщо будуть крийнощі, то це може призвести до нового раунду виборів, і, можливо, збройні сили змушені будуть безпосередньо втрутитися, каже оглядач.
Тиск армії на ісламістів додає їм популярності
Амберін Заман вважає, що тиск армії на ісламістську правлячу Партію справедливості та розвитку лише додає їй популярності в народі, адже 99 відсотків населення мусульмани. Останні опитування громадської думки послідовно вказують на те, що Партія справедливості та розвитку покращить свій 34-відсотковий доробок, який вона мала на виборах 2002 року.
Згідно з останніми опитуваннями, правляча партія Ердоґана може набрати до 40 відсотків голосів, що дозволить їй мати понад 300 мандатів у 550-членному меджлісі, Народно-республіканська партія – до 20 відсотків голосів і Партія націоналістичного руху – до 12-13 відсотків голосів. Соціологи також прогнозують, що до парламенту також пройдуть 42 незалежних депутати, в основному про-курдського спрямування.
Вибори до парламенту Туреччини відбудуться в неділю 22 липня з 8 до 17 години за Києвом. Розпивати і продавати спритне в день виборів по всій країні заборонено. Такі заклади відкриють двері після закриття виборчих дільниць. До того ж у Туреччині заборонені опитування громадян при виході з виборчих дільниць.
Турецькі електоральні проблеми
Туреччина має також проблеми з курдською меншиною, це 15-17 мільйонів населення країни. Анкара не хоче визнавати їхніх вимог щодо автономії. Турецька влада також проводить гостру дискусію з ЄС не лише щодо вступу Туреччини до спільноти, але й через турецьку громаду Кіпру, тоді коли грецька частина острова входить до ЄС. Крім того, одна з головних внутрішніх проблем – це протистояння між світсько-армійськими силами та ісламістами. Армія, яка стоїть на світських, атеїстичних засадах засновника Туреччини - Кемаля Ататюрка, за 30 років вже тричі скидала непідходящу для неї світську владу в країні.
Експерт з питань Туреччини Амберін Заман, яка є регіональним оглядачем лондонського «Екноміста», пояснює Радіо Свобода всі гострі сторони цих парламентських виборів. Це великий шанс для різноманітних фрагментів суспільства зібратися разом у межах парламенту, законної політичної структури, і досягти певної згоди. Однак, якщо будуть крийнощі, то це може призвести до нового раунду виборів, і, можливо, збройні сили змушені будуть безпосередньо втрутитися, каже оглядач.
Тиск армії на ісламістів додає їм популярності
Амберін Заман вважає, що тиск армії на ісламістську правлячу Партію справедливості та розвитку лише додає їй популярності в народі, адже 99 відсотків населення мусульмани. Останні опитування громадської думки послідовно вказують на те, що Партія справедливості та розвитку покращить свій 34-відсотковий доробок, який вона мала на виборах 2002 року.
Згідно з останніми опитуваннями, правляча партія Ердоґана може набрати до 40 відсотків голосів, що дозволить їй мати понад 300 мандатів у 550-членному меджлісі, Народно-республіканська партія – до 20 відсотків голосів і Партія націоналістичного руху – до 12-13 відсотків голосів. Соціологи також прогнозують, що до парламенту також пройдуть 42 незалежних депутати, в основному про-курдського спрямування.
Вибори до парламенту Туреччини відбудуться в неділю 22 липня з 8 до 17 години за Києвом. Розпивати і продавати спритне в день виборів по всій країні заборонено. Такі заклади відкриють двері після закриття виборчих дільниць. До того ж у Туреччині заборонені опитування громадян при виході з виборчих дільниць.