 |
Німецька «Ді Вельт» зазначає, що Білорусь заборгувала російському газовому монополістові «Газпрому» близько 500 мільйонів доларів. Нині в Мінську тривають переговори про виплату цього боргу. Німецька газета наголошує, що «безрезультатність цих перемов загрожує відключенням газопроводів, якими газ надходить у всі куточки Європи». «Ді Вельт» відзначає, що через білоруські газові магістралі проходить близько чверті - понад 160 мільярдів кубометрів - всіх поставок «Газпрому» на Захід. Німецьке видання також нагадує, що «Газпром» намагається прибрати до рук всю білоруську газотранспортну мережу. Якщо Мінську не поталанить реструктуризувати цей борг, то втрата "Білрусьтрансгазу" на сто відсотків вірогідна. «Ді Вельт» зазначає, що неприємності з Білоруссю - «це ще один аргумент для «Газпрому» на користь форсування будівництва Північно-Європейського газогону».
Лондон проти Москви
Впливова лондонська «Таймз» пише про продовження дипломатичного скандалу між Москвою і Лондоном, що пов’язане із висилкою Росією британського радника з питань економіки Ендрю Леві. Газета прогнозує, що такий розвиток подій може серйозно зашкодити британському бізнесові і втратою сотень мільйонів фунтів.
А інша лондонська і не менш впливова газета, «Файненшел Таймс», вважає, що Україна обігнала Росію на шляху до СОТ. Газета пише,що «Україна планує до кінця поточного року завершити переговори зі вступу до СОТ. У Росії є шанс зробити те ж саме, але для цього їй необхідно дуже напружуватися». Автор зауважує, що попри на політичні сварки Україна все ж робить більше щодо вступу до СОТ, «в основному, дякуючи прозахідній позиції президента Віктора Ющенка». Москва ж, на думку «Файненшел Таймс», має чимало торгово-економічних суперечностей зі США та ЄС, з Грузією.
Ще раз про фосфорну аварію
Польська «Ґазета Виборча» інформує, що фосфорна аварія в Україні, на Львівщині, налякала не лише селян, які бояться збирати урожай поблизу аварії казахського фосфорного потягу, але й археологів, які відчули на собі вплив цієї катастрофи. Керівник археологічної експедиції, яка працювала поблизу Тернополя, Олександр Ситник сказав журналістам, що всі члени експедиції відчули себе погано: боліло горло, голова. Тому археологи, серед яких більшість студентів, вирішили не ризикувати здоров’ям і припинили розкопки.