Що спільного між Михайлівською площею у Києві і площею святого Петра у Римі? Обидві починалися з храмів, які визначили і назву, і призначення площ, і побудову решти архітектурних споруд навколо.
А що відмінного? Площа святого Петра у Римі залишається культовим місцем для паломників і туристів. А Михайлівська у Києві змінила імідж з благочестивої на офісно-розважальний. Бо ж віднедавна головним за масштабом на тисячолітній площі став висотний об’єкт з казино, ресторанами і танцзалами. Уявляєте подібне у тій же Італії? Саме лише озвучення такої ідеї потягне за собою кримінал.
В Україні руйнування історичного середовища - також згідно із законом - кримінал. Але закони писані не для чиновників. І тому дозвіл на висотну забудову погодили всі. Говорить начальник управління з охорони культурної та історичної спадщини Руслан Кухаренко:
- Та будівля, готельний комплекс, який будує товариство “Ярославів Вал”, була погоджена з усіма органами охорони культурної спадщини національними. І воно будується”. Р.С.: Всупереч усім правилам забудови площі? - А ви читали ці правила? Вони є ці правила? Їх немає, їх ніхто не писав. Р.С.: На дозвільних документах про забудову саме такої споруди на Михайлівській площі є ваш підпис? - Саме такої споруди є мій підпис.
Архітектор Руслан Кухаренко запевняє, що немає правил щодо забудови площ. А я в першому підручнику з архітектури знайшла їх. Вони чітко визначені італійським класиком архітектури Альберті. Але дотримання таких пропорцій на Михайлівській уже не побачити. З цього приводу зчиняли галас пам’яткоохоронці. Але завадити появі розважальної висотки на древній площі не змогли.
І ящик Пандори відкрився. Наступним для переформатування став ще один історичний майдан столиці — Поштовий. Будівництво висотних розважальних комплексів там ще не завершили. Але директор Українського товариства охорони пам’яток Олена Титова вважає, що на сьогодні Поштової площі вже не існує:
“Поштова площа – на мою думку, вже не існує. Вона повністю втратила своє обличчя. І Поштова площа, і Михайлівська виглядають, як лавка збирача різних речей. Кожен тулить щось своє, а комплексного підходу до вирішення містобудівельної ситуації, яскравої, цікавої, зовсім не відчувається. Тому ці площі можна виставляти на конкурс найстрашніших проектів вирішення містобудівельної ситуації”.
Постає питання, чи доречно буде років за п’ять таких містобудівних змін називати Київ Древнім містом. Що собою представлятиме історичне середовище, розцяцьковане скляними висотками. І яку історію нам з вами там переповідатимуть?
А що відмінного? Площа святого Петра у Римі залишається культовим місцем для паломників і туристів. А Михайлівська у Києві змінила імідж з благочестивої на офісно-розважальний. Бо ж віднедавна головним за масштабом на тисячолітній площі став висотний об’єкт з казино, ресторанами і танцзалами. Уявляєте подібне у тій же Італії? Саме лише озвучення такої ідеї потягне за собою кримінал.
В Україні руйнування історичного середовища - також згідно із законом - кримінал. Але закони писані не для чиновників. І тому дозвіл на висотну забудову погодили всі. Говорить начальник управління з охорони культурної та історичної спадщини Руслан Кухаренко:
- Та будівля, готельний комплекс, який будує товариство “Ярославів Вал”, була погоджена з усіма органами охорони культурної спадщини національними. І воно будується”. Р.С.: Всупереч усім правилам забудови площі? - А ви читали ці правила? Вони є ці правила? Їх немає, їх ніхто не писав. Р.С.: На дозвільних документах про забудову саме такої споруди на Михайлівській площі є ваш підпис? - Саме такої споруди є мій підпис.
Архітектор Руслан Кухаренко запевняє, що немає правил щодо забудови площ. А я в першому підручнику з архітектури знайшла їх. Вони чітко визначені італійським класиком архітектури Альберті. Але дотримання таких пропорцій на Михайлівській уже не побачити. З цього приводу зчиняли галас пам’яткоохоронці. Але завадити появі розважальної висотки на древній площі не змогли.
І ящик Пандори відкрився. Наступним для переформатування став ще один історичний майдан столиці — Поштовий. Будівництво висотних розважальних комплексів там ще не завершили. Але директор Українського товариства охорони пам’яток Олена Титова вважає, що на сьогодні Поштової площі вже не існує:
“Поштова площа – на мою думку, вже не існує. Вона повністю втратила своє обличчя. І Поштова площа, і Михайлівська виглядають, як лавка збирача різних речей. Кожен тулить щось своє, а комплексного підходу до вирішення містобудівельної ситуації, яскравої, цікавої, зовсім не відчувається. Тому ці площі можна виставляти на конкурс найстрашніших проектів вирішення містобудівельної ситуації”.
Постає питання, чи доречно буде років за п’ять таких містобудівних змін називати Київ Древнім містом. Що собою представлятиме історичне середовище, розцяцьковане скляними висотками. І яку історію нам з вами там переповідатимуть?