Європейська преса про можливу атаку Росії на Грузію та про ящур в Англії

Британська газета Daily Telegraph аналізує, навіщо знадобилося обстрілювати грузинську територію, якщо відповідальною за це справді є Росія. Газета зазначає, що, крім частки врожаю кукурудзи й картоплі одного фермера, фізичної шкоди ракетний обстріл Грузії не завдав. Але, беручи до уваги вибухонебезпечну ситуацію на Кавказі, ця подія є дуже промовистою. Щоденник висловлює версію щодо того, що для кремлівської еліти велика міжнародна криза є єдиним способом одержати привід для зміни конституції у надзвичайному порядку. Ці зміни дозволили б залишити при владі в Росії на третій термін президента Путіна. У статті мовиться: «У цьому контексті деякі аналітики розглядають погіршення стосунків Росії як із Заходом, так і з низкою країн у її сфері впливу. Протягом минулих двох років великі суперечки спалахували з Україною, Польщею, Молдовою, Естонією та Грузією. Багато що з цього можна списати на старомодний популізм напередодні виборів. Але можливо також, що ракетний удар вказує і на більш нечестивий намір. Якби прихильники жорсткого курсу хотіли вибрати країну для війни, Грузія, можливо, є найлегшою ціллю, і, через наявність там сепаратистських регіонів, її найлегше спровокувати… Міжнародна спільнота стежитиме із занепокоєнням і закликатиме президента Михаїла Саакашвілі не заковтувати наживки. Але для того, щоб стишити гнів Грузії, Захід має більш жорстко, ніж досі, поводитися з Москвою, якщо буде доведено, що ракета дійсно походила з Росії».

Спалах ящуру у Великій Британії

У центрі уваги європейської преси також тема спалаху ящуру у Великій Британії. Зокрема, іспанська газета Sur зосереджується на економічному вимірі санітарної кризи: «Два випадки спалаху ящуру, підтверджені в Об’єднаному Королівстві, змусили британську владу діяти швидко й рішуче для визначення джерела вірусу та зупинення його поширення. Таким чином, вони намагаються уникнути повторення помилок, що ускладнили перебіг епідемії ящуру 2001 року. Масштаб тої кризи призвів до принесення в жертву від 6 до 10 мільйонів тварин і до збитків на суму 12 мільярдів євро… Глобалізація ринків вимагає посилення законодавства, інспекційних та запобіжних заходів через ризик хвороби, що може легко перетинати кордони. Потрібна скоординована боротьба національних та міжнародних влад».

Глобального потепління і сільське господарство

А грецький часопис To Ethnos пише про те, як грецьке виноградарство відображатиме впливи кліматичних змін у світі: «Після хвилі спеки, що панувала країною протягом двох місяців, північ Греції затопила повінь. Тепер на наступний тиждень знов прогнозують підвищення температури. Незручності для щоденного життя, звичайно, помітні, але ще більшим є вплив на те, що ми споживаємо. Так, сезон винограду почався на місяць раніше. Таке саме явище відбувається й у сусідніх країнах, як от в Італії, де сомельє облизують губи від думки, що вони зможуть провести дегустацію шардоне, піно ґрі, мерло та інших вин раніше, ніж завжди… Але в Італії, як і в Греції, надолужити втрати може виявитися проблематичним, адже в Італії цього року буде вироблено на 5 гектолітрів вина менше, ніж торік. У Греції також виробництво знизиться на 10 відсотків…».