Микола Оніщук, ведучий Зиновій Фрис, Інна Богословська
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Пані Богословська, Україна середини серпня 2007 року і такі поняття, як право, законність… Спільного багато?
Інна Богословська: Дуже мало, перш за все тому, що гарант Конституції був першим порушником Конституції під час підписання першого указу про дострокове припинення повноважень ВРУ.
Але це не було спонтанним, тому що, чесно кажучи, ще тоді, коли закінчився період правління в Україні Президента Кучми, і коли почалася епоха, скажемо так, чи ера Ющенка, то сталося так, що стара правова система вже дала величезну тріщину, а нова не була збудована.
Рішення ВСУ щодо третього туру президентських виборів було рішенням не за законом, а за правом. Коли б ця новація отримала підтримку серед правників, отримала б проробку в правовому полі, що ми переходимо до верховенства права, а не закону, може, щось і сталося б. Але ми до приходу Ющенка на посаду Президента України мали правову систему, де було верховенства закону, і не перейшли зараз на систему верховенства права.
Для наших слухачів, я думаю, це дуже тяжко в цьому розумітися, але повірте мені на слово як правнику, що це досить різні речі, речі, які потребують різного правового забезпечення.
Сьогодні фактично ми маємо кризу всієї правової системи як права самого як такого, так і судової системи, і системи правоохоронних органів.
Тому виклик величезний для нас всіх: для політиків, для суспільства в тому, що ми повинні фактично після наступних виборів збудувати нову правову і законодавчу систему в Україні. Я думаю, що це правда.
Пане Оніщук, отже, Президент, ваш почесний лідер, я маю на увазі “НУ" - головний винуватець? Ми щойно це почули. Які Ваші контраргументи?
Микола Оніщук: Їх багато, і вони будуть конкретними.
Перше. Я хочу нагадати нашим шановним радіослухачам, що до моменту ухвалення неконституційного закону про Кабмін та до моменту спроби сформувати в парламенті нинішнього скликання більшість, зокрема конституційну більшість, яка не була наслідком парламентських виборів, Президент і країна, до речі, вся жили в межах правового конституційного поля.
Я хотів би тут виступити на захист Президента, що якраз не Президент був в основі цієї руйнації, а ті, хто зараз спробував про це говорити. Це перша теза.
Друга теза. Як добре відомо, жодного рішення судів загальної юрисдикції чи КСУ, якими б укази Президента щодо дострокового припинення діяльності парламенту визнані були незаконними чи неконституційними, не існує.
Пане Оніщук, як вийти з цієї ситуації, не зовсім доброї з правової точки зору? Ваші конкретні пропозиції?
Микола Оніщук: Вони надзвичайно прості. Виконувати вимоги закону.
Ми на етапі проведення виборчої кампанії, є ЦВК як правозастосовчий орган, вона ухвалює відповідні рішення у строки в порядку передбаченому законом “Про вибори народних депутатів”.
Відбудуться позачергові вибори, буде сформований парламент нового скликання, буде сформована, я переконаний, парламентська більшість (маю надію, що це буде більшість демократичних сил), і всі суб’єкти навчені (наголошую на цьому!), навчені гірким досвідом намаганнями перетягнути владу лише, наприклад, до коаліції чи до парламенту, будуть діяти вже обачніше.
Ми отримали величезний досвід через цю політичну кризу, як не можна поступати, які наслідки буде мати те, коли до влади ставляться як до чогось, що можна покласти в кишеню і понести, куди хочеться.
Тому я переконаний, що лише виконання, чітке виконання закону – це той шлях, по якому мають рухатися і політичні еліти, і посадові особи: Президент, уряд, парламент, народні депутати. Іншого у нас критерію оцінки поведінки цих осіб і органів немає.
Пані Богословська, а Ви маєте якийсь один універсальний рецепт?
Інна Богословська: Універсальний рецепт дуже короткий. Перш за все Президент повинен зараз стати знову Президентом нації. Він не може звертатися до українського народу на користь однієї політичної сили, яка бере участь у виборах. Тим паче, що Президент не може ризикувати своєю репутацією, розуміючи, що ця політична сила, на користь якої він звертається до нації, отримає не більше там 12-15% на виборах. Це перше.
По-друге, після формування коаліції в парламенті ми повинні всьому народові сказати, що починається час на зміну законодавчої і правової системи в державі.
Ми повинні провести три головні реформи. Ми повинні провести аудит законодавства і зробити законодавство адаптованим до стандартів Європи, якщо ми вже бачимо далеку перспективу в євроспільноті. По-друге, ми повинні провести судову реформу. По-третє, ми повинні провести реформу правоохоронних органів. Перш за все десовєтизацію і демілітаризацію правоохоронної системи України.
Віктор Янукович сьогодні говорив про недоторканність, яку він готовий зняти з себе, з усіх чиновників, Президента і так далі.
Це, нібито, не наша тема, але в нинішньому небездоганному правовому українському суспільстві як досягти реалізації цих намірів? Янукович пропонує зібрати сесію ВР...
Пане Оніщук, готові?
Микола Оніщук: Готові абсолютно. Відповісти.
А! Відповісти!
Микола Оніщук: За всіх умов, на жаль, радники не зовсім пояснили Прем’єр-міністру про те, що зняття недоторканності може бути вирішене виключно через зміни до Конституції.
А внесення змін до Конституції передбачає реєстрацію законопроекту, надання висновку КСУ, лише після цього проведення засідання ВР, де він голосується 226 голосів, а наступної сесії 300...
Іншими словами, зараз це неможливо?
Микола Оніщук: Зараз провести сесію? Сесія не може розглянути цього питання.
Я, до речі, послався на конституційні норми. Якщо треба, то я можу процитувати.
Пані Богословська, може чи не може в нинішній непростій ситуації зібратися парламент? Чи справді все так складно?
Інна Богословська: В нинішній непростій ситуації політичне рішення може полягати в тому, що всі політичні сили зберуться у ВР, ухвалять перше рішення, як початок процедури по зміні Конституції щодо недоторканності...
Микола Оніщук: Не можуть.
Інна Богословська: Можуть вони ухвалити це політичне рішення! Зареєструвати законопроект, проголосувати за нього в першому читанні, віддати на конституційну експертизу і після того пройти за дві сесії. Це можливо зробити.
В Україні часто скаржаться на погані закони. А може, краще жити за поганими законами, ніж за ніякими?
Інна Богословська: Так, безумовно!
Микола Оніщук: Я переконаний: ми маємо будувати нове суспільство, будувати нові закони і нову правову і політичну культуру...